Фернанду Аніш
Фернанду Аніш | ||
| ||
---|---|---|
1196 — 1219 | ||
Попередник: | Гонсалу Вієгаш | |
Народження: | невідомо | |
Смерть: |
1219 невідомо | |
Країна: | Португальське королівство |
Ферна́нду А́ніш (порт. Fernando Anes; ? — 1219) — португальський лицар, магістр Авіського ордену (1196—1219). Учасник Реконкісти. Обраний магістром після загибелі Гонсалу Вієгаша, керував 22 роки[1]. Отримав від папи Іннокентія III визнання свого братства на умовах входження до складу Калатравського ордену (1202)[1]. Через віддаленість Евори від мусульманських земель вирішив перенести резиденцію ордену до прикордоння[2]. Одержав від португальського короля Афонсу II землі в Авіші (1211)[3]. Розпочав будівництво Авіського замку (з 1214), куди згодом переселився з братами-лицарями[3][2]. Отримав від інфанти Мафалди укріплення Сейї (1215)[3]. Титулувався як «магістр Калатравського ордену в Португалії» (лат. magister Ordinis Calatraven in Portugal)[3]. Також – Фернанду Анніш (порт. Fernando Annes)[2], Фернан Аніш (порт. Fernão Anes), Фернан Еаніш (порт. Fernão Eanes)[3], Фернан Суаріш (порт. Fernão Soares)[1], Фернан де Аніш (порт. Fernão de Anes)[4].
- ↑ а б в Purifição 1722:148.
- ↑ а б в Aviz // 'Portugal: diccionario... 1904. V. I., p. 902.
- ↑ а б в г д Castelo de Avis [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Direção-Geral do Património Cultural. Ministério da Cultura
- ↑ Guia de Portugal: V. Estremadura, Alentejo, Algarve. Lisboa: Biblioteca Nacional, 1924. p. 398.
- Purifição, José da. Catalogo dos mestres e administradores da illustre, e antiquissima Ordem Militar de Aviz [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. Academia Real de História, 1722. f 148.
- Aviz, Real ordem militar de S. Bento de Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 902.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фернанду Аніш
- Castelo de Avis [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Direção-Geral do Património Cultural. Ministério da Cultura