Ферідун Тонкабоні
| Ферідун Тонкабоні | |
|---|---|
| Народився | 10 вересня 1937  Тегеран, Іран |
| Помер | 28 вересня 2024 (87 років) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
| Країна |  Іран |
| Діяльність | письменник |
| Знання мов | перська |
Феріду́н Танкабо́ні (перс. فریدون تنکابنی; ім'я читається також Ферейдун; 10 вересня 1937 — 28 вересня 2024) — іранський письменник-сатирик.
Ферідун Танкабоні народився в 1937 році в інтелігентній родині в Тегерані. Його батько був учителем середньої школи, згодом директором школи, а мати — вчителькою.
Навчався на літературному факультеті Тегеранського університету, паралельно працюючи учителем перської мови та літератури.[1] Завершив навчання у 1959 році.
Почав друкуватися у 1960-х роках, перше опубліковане оповідання «Людина в клітці» мало романтичне забарвлення. Починаючи від 1968 року випустив низку збірок оповідань. Вважався одним із провідних іранських письменників.[1]
У 1970-ті працював у Міністерстві освіти.[1]
Активно співробітничав з іранськими літературними виданнями, і його твори стали помітно більш сатиричними.
Танкабоні був членом Спілки письменників Ірану, захищаючи свободу слова, деякий час входив до її ради директорів.
Після революції (1978/9) він був активним членом «Ради письменників і художників Ірану», яка вважалася однією з афілійованих установ Народної партії Ірану.
У 1979 році рада директорів Спілки іранських письменників, до складу якої входили: Бакер Пархам, Ахмад Шамлу, Мохсен Ялфані, Голамхосейн Саеді та Ісмаїл Хой, вирішила виключити Ферідуна Танкабоні, Бехазіна, Сіаваша Касрая, Хушанга Ебтахаджа та Бруманда.[2][3]
За свою гостру критичну спрямованість творів зазнав переслідувань.[1]
У 1983 році, коли уряд Ісламської Республіки здійснив атаку з метою арешту членів і прихильників партії, Танкабоні був вимушений втекти з країни. Він пройшов важкий шлях до Західної Німеччини і вже багато років живе в Кельні. Він продовжив свою літературну діяльність за кордоном, публікуючись у різних виданнях та видаючи окремі книги.
Ферідун Тонкабоні був популярним автором сатири. Серед 18 книг, які він опублікував, особливо відомими стали «Мемуари метушливого міста», «Зірки темної ночі» та «Сум бути чужим».
У своїх творах Тонкабоні більше зосереджувався на соціальній критиці та безнадійному житті вчителів і робітників.
- Вибрана бібліографія
- مردی در قفس
- راه رفتن روی ریل
- ستاره‌های شب تیره
- یادداشت‌های شهر شلوغ
- پول تنها ارزش و معیار ارزش‌ها
- اندوه سترون بودن
- اندیشه و کلیشه
- اسیر خاک
- پیادهٔ شطرنج
- سفر به بیست و دو سالگی
- میان دو سفر
- چهارشنبه‌ها
- جمهوری عوضی اسلامی[4]
- چای و گپ و سیاست
- ↑ а б в г Ферідун Тонкабоні на www.livelib.ru (рос.)
- ↑ چرا توده‌ای‌های کانون نویسندگان اخراج شدند؟، بی‌بی‌سی فارسی
- ↑ کتاب حدیث تشنه و آب، صفحه ۷۲ تا ۸۵ نوشته منصور کوشان
- ↑ مشخصات چاپ: P.O.Box 141, 11421 Stokhholm, Sweden; ص. ۷۲
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |