Феспій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Феспій
БатькоЕрехтей
МатиПраксіфея
Брати, сестриКреуса
У шлюбі зMegameded
ДітиAglaiad, Euboead, Marsed, Nicipped, Ешраїда, Certhed, Elachiad, Exoled, Procrisd, Anthipped, Archediced, Argelad, Asopisd, Chryseisd, Clythipped, Еонаd, Epilaisd, Erasipped, Eurycad, Hippocrated, Laothoe[d], Lysidiced, Niced, Olympusad, Praxithead, Tiphysed, Toxicrated, Anthead, Hesychiad, Phyleisd, Calametisd, Euryteled, Eurybiad, Lysed, Patrod, Hippod, Hippodromed, Oria[d], Euboted, Xanthisd, Menippisd, Terpsicrated, Pyripped, Heliconisd, Melined, Erato[d], Antioped, Stratoniced[1] і Eurypyled

У грецькій міфології Феспій [ˈθɛspiəs] : Θέσπιος Théspios ) або Теспій [ˈθɛsəs] ; Давньогрецька : Θέστιος)[2][3] — легендарний засновник і цар Феспій, Беотія. Розповідь про його життя вважається частиною грецької міфології.

Біографія

[ред. | ред. код]

За повідомленнями, Феспій був сином Ерехтея, царя Афін,[4] і, можливо, Праксітеї, дочки Фрасима та Діогенії.[5] Ймовірно, він був братом Протогенії, Пандори, Прокріди, Креуси, Орійтії, Хтонії,[6] Меропи,[7] Кекропса, Пандора, Метіона,[5] Орнея,[8] Евпалама[9] та Сікіона.[10] Інші джерела називали його нащадком Ерехтея[11], а деякі говорили, що він був сином Тевтри, сином Пандіона[12] або Цефея.[13]

Гюстав Моро, Дочки Феспія (1853). Національний музей Гюстава Моро

Дідом і бабусею Феспія по материнській лінії були Фрасим і Діогенія, дочка річкового бога Кефіса.[14] Він одружився з Мегамедою, донькою Арнея. Вважається, що вони разом мали п'ятдесят дочок, хоча Феспій, можливо, деяких дочок йому народили неназвані коханки, а Мегамед була їхньою мачухою.[4] Дочок часто називають Феспіадами[15], вони також є предметом картини Гюстава Моро 1853 року.

Міфологія

[ред. | ред. код]

Усі його дочки вийшли заміж, але Феспій, можливо, не шукав для них чоловіка; натомість він бажав онуків від героя Геракла. Коли Гераклові доручили вбити кіферонського лева (не плутати з Немейським левом), Феспій запропонував своїх п'ятдесят дочок як нагороду. Полювання на лева тривало п'ятдесят днів, і протягом кожної ночі полювання Геракл спав з кожною з п'ятдесяти дочок, які, своєю чергою, народили по одному сину.[16]

Альтернативні джерела стверджують, що Геракл спав з усіма дочками в одну ніч. У цій версії тільки сорок дев'ять спали з героєм, а п'ятдесятій судилося служити незайманою жрицею храму Геракла в покарання за її відмову.[2] За іншою версією, був п'ятдесят один онук Феспія, сорок з яких колонізували острів Сардинія.[17]

Нащадки

[ред. | ред. код]

Бібліотека Псевдо-Аполлодора[18] перераховує наступних дочок і онуків. Усі онуки були Гераклідами в ширшому розумінні цього терміну.

Згідно з Гелланіком, якийсь Стефанефор («носець вінця») називався одним із синів Геракла, які народилися від дочок Фестія.[19]

Донька Онук Донька Онук
Ешраїда Левкон Hippocrate Hippozygus
Aglaia or Aeglaea Antiades Iphis Celeustanor
Anthea Unknown child Laothoe Antiphus
Anthippe Hippodromus Lyse Eumedes
Antiope Alopius Lysidice Teles
Argele Cleolaus Lysippe Erasippus
Asopis Mentor Marse Bucolus
Calametis Astybies Meline Laomedon
Certhe Iobes Menippis Entelides
Chryseis Onesippus Ніцца Нікодром
Clytippe Eurycapys Nicippe Antimachus
Elachia Buleus Olympusa Halocrates
Eone Amestrius Oria Laomenes
Epilais Astyanax Panope Threpsippas
Erato Dynastes Patro Archemachus
Euboea Olympus Phyleis Tigasis
Eubote Eurypylus Praxithea Nephus
Eurybia Polylaus Procris Antileon

Hippeus

Euryce (Euryte?) Teleutagoras Pyrippe Patroclus
Eurypyle Archedicus Stratonice Atromus
Eurytele Leucippus Terpsicrate Euryopes
Exole Erythras Tiphyse Lyncaeus
Heliconis Phalias Toxicrate Lycurgus
Hesychia Oestrobles Xanthis Homolippus
Hippo Capylus Unnamed daughter Creon

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Türk G. Stratonike 4 // RE:Band IV A,1 — 1931.
  2. а б Pausanias, 9.27.7
  3. Harpocration, Lexicon of the Ten Orators s.v. Stephanephoros
  4. а б Diodorus Siculus, 4.29.2
  5. а б Apollodorus, 3.15.1
  6. Suda, s.v. Maidens, Virgins (Παρθένοι)
  7. Plutarch, Theseus 19.5
  8. Pausanias, 2.25.6; Plutarch, Theseus 32.1; Stephanus of Byzantium, s.v. Orneiai
  9. Diodorus Siculus, 4.76.1
  10. Pausanias, 2.6.5, citing Hesiod (Ehoiai fr. 224) for Erechtheus
  11. Pausanias, 9.26.6
  12. Stephanus of Byzantium, s.v. Thespeia
  13. Scholia on Homer, Iliad 2.498 call him son of Teuthras or Cepheus
  14. Apollodorus, 3.15.1
  15. Zimmerman, p. 268.
  16. Apollodorus, 2.4.10
  17. Diodorus Siculus, 4.29.1, 4–6
  18. Apollodorus, 2.7.8
  19. Harpocration, Lexicon of the Ten Orators s.v. Stephanephoros as cited in Hellanicus, Phoronis Book 10 and Atthis Book 2

Список літератури

[ред. | ред. код]