Перейти до вмісту

Флоренс Вайс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Флоренс Вайс
Народилася30 травня 1900(1900-05-30)
Махнівка, Київська губернія, Російська імперія
Померла13 травня 1974(1974-05-13) (73 роки)
Бостон, США
Громадянство США
Діяльністьакторка, співачка, студійна виконавиця
У шлюбі зМойше Ойшер
IMDbnm0918983

CMNS: Флоренс Вайс у Вікісховищі

Флоренс Вайс (їд. פֿלאָרענס װײס; 1899/1900 — 1974) — американська акторка театру на їдіші, яка виступала у водевілях і знімалася в кіно, співачка, яка працювала у 1920-х — 1960-х роках[1][2]. Працювала та виступала з такими артистами, як Мойше Ойшер, Олександр Ольшанецький, Борис Томашевський, Фівуш Фінкель, Ейб Елштайн. Пік її популярності припав на 1930-ті роки, коли вона часто гастролювала та виступала зі своїм тодішнім чоловіком Мойше Ойшером і знялася з ним у трьох фільмах мовою їдиш: «Син кантора», «Співучий коваль» й «Увертюра до слави»[3][4][5][6].

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Рік народження та імміграції Флоренс Вайс невідомі. Дата і місце народження вказані в заяві про намір отримати громадянство США були 30 травня 1900 року Махнівці, Київська губернія, Російська імперія[7][8]. Проте в інших документах, зокрема в подорожніх листах, рік народження зазначений 1899[9]. Принаймні в одному переписі вказано 1904 рік[10]. Очевидно, вона емігрувала до США через Балтімор 1907 року[8].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Її першим чоловіком був Луїс Вайс, земляк російського походження, актор театру їдиш. 1920 року вони жили в Балтиморі[11].

До 1928 року була провідною акторкою в театрі Лірік, часто з'являлася разом з чоловіком, а також у театрі Гопкінсона, яким він керував[12][13]. 1928 року Луї залучив актора Мойше Ойшера з Філадельфії для виступів разом з Флоренс[14][15]. Флоренс залишила Луїса та вийшла заміж за Ойшера у січні 1929 року, тоді вони жили в Ньюарку, штат Нью-Джерсі, і працювали в театрі Лірік[8][16]. 1930 року вони продовжували виступати в Лірік[17], а до 1931 року переїхали до Філадельфії[7]. Незабаром повернулися до Нью-Йорка, зігравши 1932 року в опереті Бориса Томашевського в театрі Гаєті та 1933 року в театрі Амфіон[18][19].

[20]

Хоча згодом вони стали дуже відомими, спочатку їм було важко зводити кінці з кінцями працюючи в театрі, тому Ойшер вирішила заробляла як хазан[16]. Протягом 1930-х років пара регулярно виступала разом на радіо WEVD. 1935 року вони повернулися до театру Лірік, театр на Другій авеню та театру Гопкінсона, 1936 року виступали в театрі на Другій авеню в опереті Олександра Ольшанецького з Лео Фуксом у головній ролі[21][22][23][24][25][26].

Мойше Ойшер і Флоренс Вайс бл.1933

Пік слави Вайс припав на кінець 1930-х років, коли вона знялася в декількох фільмах з Ойшером, що посприяло виступам на радіо, сеансів запису та більших концертів. 1937 року з'явилася в останньому фільмі Сідні Голдіна «Син Кантора» (Dem khazn's zindl), основаному на історії життя самого Мойше Ойшера[4]. Голдін помер, коли фільм ще був у виробництві, і відносно невідомий режисер Ілля Мотелев закінчив його. Потім вони виступили в Бруклінській музичній академії у лютому 1937 року перед 2000-ю авдиторією[27][28]. Наступною її появою стала п'єса «Співучий коваль» (Yankl der shmid, 1938), знову з Мойше Ойшером, режисером якої був Едгар Георг Ульмер, заснований на п'єсі Девіда Пінскі 1906 року[29][30][31]. Фільм був настільки успішним, що Victor Records доручив Ойшеру та Вайс записати з нього свої пісні для випуску на диску[32]. 1939 року вона виступала в театрі Гопкінсона[33]. Їхнім третім і останнім спільним фільмом стала «Увертюра до слави» (Der vilner shtot khazn, 1940), яку зняв Макс Носсек за оповіданням Осипа Дімова[34].

1940 року грала у виставі з Аароном Лебедєвим і «Сестрами Беррі» в театрі Клінтона і регулярно з'являлася у водевілях з Лебедєвим і Селією Адлер в Національному театрі в центрі міста[35][36].

Продовжувала виступати на сцені під час і після Другої світової війни. 1944 року з'явилася з Ліліан Люкс і Песахом Берштайном в театрі Гопкінсона[37]. 1947 року виступала на сцені теату Клінтона[38]. Мала постійну роль в румунсько-єврейському ресторані на Бродвеї «Румунське село»[39][40].

З 1949 року до середини 1950-х років взяла участь у низці постановок з Ірвінгом Якобсоном, Фівушем Фінкелем, Максом Клеттером й іншими в Національному театрі Віри Розанки[41][42][43][44][45]. До кінця 1950-х і 1960-х років більшість її виступів, здається, відбувалися в готелях Борщового поясу у Катскілл[46][47].

Померла у травні 1974 року після тривалої хвороби[48].

Вибіркова дискографія

[ред. | ред. код]
  • A zemerl/Chassidic in America with Moishe Oysher (Victor Records, 1938)[49]
  • Simmon-Tov Mazeltov/Bist Mere Mazeldig with Abe Ellstein orchestra (Banner Records)[50]

Поява в кіно

[ред. | ред. код]
  • Син кантора (Dem khazn's zindl, 1937) з Мойше Ойшером, режисери Сідні Голдін й Ілля Матілев[51][52]
  • Співучий коваль (Yankl der shmid, також знаний як Der zingedike shmid, 1938) з Мойше Ойшером, режисер Едгар Георг Ульмер[53][54]
  • Увертюра до слави (Der vilner shtot khazn, 1940) з Мойше Ойшером, режисер Макс Носсек[55][56]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Jewish women in America. Routledge. 1997. с. 1524. ISBN 9780415919357.
  2. Sapoznik, Henry (2006). Klezmer! : Jewish music from Old World to our world (вид. 2nd). New York: Schirmer Trade Books. с. 123. ISBN 9780825673245.
  3. Zamlbukh. Buenos Aires: Shrayber Farayn H.D. Nomberg. 1962. с. 69.
  4. а б Goldman, Eric A. (1983). Visions, images, and dreams: Yiddish film past and present. Ann Arbor, Michigan. с. 81. ISBN 9780835715157.
  5. הערמאן, יאבלאקאוו. ארום דער וועלט מיט אידיש טעאטער : אויטאביאגראפישע איבערלעבונגען און טעאטער-דערציילונגען אין לויף פון א האלבן יארהונדערט אידישע און וועלטלעכע געשעענישן. New York. с. 573—577.
  6. Yiddish Theater in the United States. Jewish Women's Archive (англ.). Процитовано 7 вересня 2021.
  7. а б Morris Rimer or Oisher. Migration • New York, Southern District, U.S District Court Naturalization Records, 1824-1946. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  8. а б в Morris or Moishe Rimer or Oysher. Migration • New York, Southern District, U.S District Court Naturalization Records, 1824-1946. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  9. Florence Oysher. Migration • California, Los Angeles Passenger Lists, 1907-1948. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  10. Florence Oysher. Census • United States Census, 1940. FamilySearch. Процитовано 5 вересня 2021.
  11. Florence Wain in the 1920 United States Federal Census. Ancestry. Процитовано 5 вересня 2021.
  12. "FOR PARENTS' SINS" AT HOPKINSON THEATRE. Times Union. Brooklyn, New York. 26 жовтня 1928.
  13. JEWISH HOUR ON WBBC. Times Union. Brooklyn, New York. 19 липня 1928.
  14. Hoberman, J. (1991). Bridge of light : Yiddish film between two worlds. New York: Museum of Modern Art. с. 263. ISBN 9780805241075.
  15. Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer | Yiddish Book Center. www.yiddishbookcenter.org (англ.). с. 2535. Процитовано 4 червня 2024.
  16. а б Fraydele Oysher interview. Museum of Family History. Процитовано 5 вересня 2021.
  17. Theater News. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 вересня 1930.
  18. THOMASHEFSKY IN BORO. Times Union. Brooklyn, New York. 16 жовтня 1932.
  19. Local Yiddish Theaters. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 20 вересня 1933.
  20. Fraydele Oysher interview. Museum of Family History. Процитовано 5 вересня 2021.
  21. News of the Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 22 жовтня 1935. с. 9.
  22. News of the Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 22 травня 1935.
  23. 4 Yiddish Plays to make Debuts. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 13 лютого 1936.
  24. "That's Love" Reopens the Lyric Theatre. Times Union. Brooklyn, New York. 3 травня 1935.
  25. Yiddish Stage. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 23 січня 1936.
  26. Plays on Broadway. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 25 грудня 1935.
  27. Moishe Oisher heard in Academy Recital. Times Union. Brooklyn, New York. 1 березня 1937.
  28. Concert of Moishe Oisher draws 2,000 to Academy. The Brooklyn Citizen. Brooklyn, New York. 1 березня 1937.
  29. The Singing Blacksmith. Motion Picture Herald. Quigley Publishing Co. 17 грудня 1938. с. 54.
  30. Isenberg, Noah (2019). 4. Songs of Exile. Edgar G. Ulmer. University of California Press. с. 102—6. doi:10.1525/9780520957176-006. ISBN 9780520957176.
  31. Goldman, Eric A. (1983). Visions, images, and dreams: Yiddish film past and present. Ann Arbor, Michigan. с. 116. ISBN 9780835715157.
  32. ⁨Coming to Homewood. www.nli.org.il (англ.). 24 березня 1939.
  33. Barrymore Play Coming Nov. 28. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 листопада 1939.
  34. Legend with Music. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 10 лютого 1940. с. 18.
  35. 'Romeo' Starts its Last Week. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 6 червня 1940.
  36. HOUSE REVIEWS. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 4 вересня 1940. с. 47.
  37. New Yiddish Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 30 березня 1944.
  38. A New Yiddish Play opens at Clinton Friday. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 23 січня 1947. с. 9.
  39. Nitery Followups. Variety. New York, NY: Variety Publishing Company. 18 жовтня 1944. с. 42.
  40. Forbes, Virginia (13 вересня 1944). Cafe Life in New York. New York Sun. с. 36.
  41. Yiddish Musical Tonight. New York Post. 2 грудня 1949.
  42. Kletter in New Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 3 листопада 1949.
  43. New Yiddish Musical. The Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, New York. 30 листопада 1949.
  44. ⁨ו!טעאטער אנאנסען! ⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 8 April 1950 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  45. advertisement. New York Post. 21 лютого 1954.
  46. ⁨Page 9 Advertisements Column 1⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 14 June 1957 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  47. ⁨Page 6 Advertisements Column 2⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 15 September 1965 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  48. ⁨^אוענס וריס, אידישע ?I א‭*4*^ 4*4**44*4• 44^**44^4 ‬ אהטרסע, געשטארכמן ⁩ | ⁨פארווערטס⁩ | 15 May 1974 | Newspapers | The National Library of Israel. www.nli.org.il (англ.). Процитовано 4 червня 2024.
  49. Spottswood, Richard K. (1990). Ethnic music on records : a discography of ethnic recordings produced in the United States, 1893 to 1942. Urbana: University of Illinois Press. с. 1452. ISBN 9780252017216.
  50. Simmon-Tov Mazeltov. Recorded Sound Archive. Процитовано 4 вересня 2021.
  51. The Cantor's Son. OCLC 164872305. Процитовано 4 вересня 2021.
  52. The Cantor's Son. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.
  53. Yankel der Schmidt = יאַנקל דער שמיד. 2005. OCLC 61249548. Процитовано 4 вересня 2021.
  54. The Singing Blacksmith. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.
  55. Overture to Glory. OCLC 233690121. Процитовано 4 вересня 2021.
  56. Overture to Glory. jewishfilm.org. Процитовано 4 вересня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]