Флоріан Ондерка
| Флоріан Ондерка | |
|---|---|
| Діяльність | архітектор |
Флоріан Ондерка (чеськ. Florian Onderka) — архітектор. Народився в сім'ї теслі Антона Ондерки[1]. Брат чеського архітектора Антона Ондерки[2]. Прибув до Львова з міста Бяла перед 1837 роком. 1839 розпочав роботи із засклеплення перших ділянок Полтви.[3] Споруджував житлові та громадські будинки у стилі пізнього класицизму з елементами бідермаєру. Остання будівельна активність згадується 1840 року. До 1842-го припинив діяльність через проблеми зі здоров'ям.[2] У Львові в місцевості Софіївка існувала вулиця Ондерки (за іншими даними — площа Ундерки) 1871 року перейменована вул. Лукевича, частина нинішньої вул. Дібровної.[4]
- Роботи
- Проєкт євангелістської церкви для міста Устронь у Польщі. Будівництво тривало у 1835—1838 роках.[5] Вежу добудовано за проектом іншого будівничого у 1860-х.[6]
- Розпочав засклеплення Полтви в межах Львова. Перекрив ділянки біля готелю Жоржа, готелю Дресснера (у продовження нинішньої вулиці Беринди) і поблизу Скарбківського театру.[3]
- Придбав частину місцевості Софіївка під Львовом у 1839 році. Заклав парк за костелом святої Софії, спільно з директором міського будівництва Йоганом Зальцманом спорудив там кілька котеджів (не збереглись).[7]
- Будинки № 1, 3, 5 на нинішній вулиці Лисенка у Львові (1839—1840, спільно з Йоганом Зальцманом).
- Дім військової прокуратури на нинішній площі Соборній у Львові (1838, 1839, спільно з Вільгельмом Шмідом).
- Заклад для глухонімих на вулиці Личаківській, 35 у Львові (1840).
-
Євангелістська церква в місті Устронь -
Військова прокуратура у Львові -
Будинки № 1, 3, 5 на вул. Лисенка у Львові
.jpg)
- ↑ Šopák P. Dílo stavitele Antona Onderky do roku 1848 // Časopis Slezského zemského muzea: Vědy historické. — T. 52 (1-3).
- ↑ а б Kundmachung // Beilage zur Troppauer Zeitung. — Montag den 16 Jänner, 1843. — № 5. — S. 39.
- ↑ а б Pamiętniki urzędników galicyjskich. — Wydawnictwo Literackie, 1978. — S. 192.
- ↑ Przewodnik po Lwowie / ułożył A. Schneider. — Wyd. drugie. — Lwów: nakł. ks. Gubrynowicza i Schmidta, 1875. — S. XXX; Мельник Б. В. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 19. — ISBN 966-603-115-9.
- ↑ Chwałę twą budować // Gazeta Ustrońska. — 23 lutego 2006. — № 8 (749). — S. 6. — ISSN 1231-9651.
- ↑ Janik J. Historya ewangielickiego zboru ustrońskiego: ułożona na pamiątkę obchodu 100-letniego jubileuszu w dniu 25 lipca r. 1883. — Cieszyn: Książnica Cieszyńska, 1883. — S. 23.
- ↑ Бірюльов Ю. О. Мешканці Снопкова і Софіївки — уславлені та призабуті // Галицька брама. — 2001. — № 11—12 (83—84). — С. 6.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 26—27. — ISBN 978-83-7543-009-7.