Перейти до вмісту

Флоріс де Ено

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Флоріс де Ено
Народився1255 Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер23 січня 1297 Редагувати інформацію у Вікіданих
ТитулКнязь Ахеїd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаКнязь Ахеїd і штатгальтер Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Avesnesd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖан I д'Авенd Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиAdelaide of Hollandd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриWillem van Avesnesd, Жан II д'Авен і Guy of Avesnesd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІзабелла де Віллардуен Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиМатильда де Ено Редагувати інформацію у Вікіданих

Флоріс де Ено (фр. Floris de Hainaut; бл. 1255 — 23 січня 1297)— володар Ахейського князівства в 12891297 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії де Авен. Молодший син Жана I, графа Ено, і Аделаїди, доньки Флоріса IV, графа Голландії і Зеландії. Народився близько 1255 року в Монсі. 1257 року помирає батько. 1258 року його мати, що стала регентшею Голландії і Зеландії призначила Флоріса штатгальтером Зеландії. 1269 року втратив цю посаду через рішення графа Флоріса V.

1284 року втратив матір. 1285 року був учасником великого лицарського турніру в Шовенсі, який уславив трувер Жак Бретель. У 1287 році вступив на службу до Карла II, короля Неаполю. Він відзначився у війні проти Арагонського королівства, що точилася за Сицилію, за що був призначений конетаблем Сицилії.

У 1289 році одружився з Ізабеллою де Віллардуен. Обидва отримали титули княгині і князя Ахейського. Невдовзі подружжя перебралася до Андравіду, де барони Ахейського князівства принесли омаж. Невдовзі почалася суперечка з Афінським герцогством, регент якого Гуго де Брієнн відмовився визнавати зверхність ахейського князя. Суперечка тягнулася до 1294 року, коли афінський герго Гі II де ла Рош став повнолітнім. Той приніс омаж Ізабеллі та Флорісу де Ено. Фактичну владу здійснював останній.

Водночас Флоріс де Ено стикнувся з новим наступом війзантійців (діяли в союзі з арагонцями), що вже відвоювали східний Пелопоннес. У 1290 році Флоріс уклав Гларенцький мирний договір з Візантійською імперією. Коли в 1293 році війська останньї захопили Каламату, Флоріс не став відбивати її, а відправив протест до імператора Андроніка II, який наказав повернути Каламату. У 1296 році візантійці захопили замок Святого Георгія в Аркадії. Флоренс взяв в облогу замок, але помер 1297 року.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Ізабелла де Віллардуен, княгиня Ахейська.

Діти:

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Bon, Antoine (1969). La Morée franque. Recherches historiques, topographiques et archéologiques sur la principauté d'Achaïe. Paris: De Boccard. OCLC 869621129.
  • Longnon, Jean (1969) [1962]. The Frankish States in Greece, 1204—1311. In Setton, Kenneth M.; Wolff, Robert Lee; Hazard, Harry W. (eds.). A History of the Crusades, Volume II: The Later Crusades, 1189—1311 (Second ed.). Madison, Milwaukee, and London: University of Wisconsin Press. pp. 234—275. ISBN 0-299-04844-6.