Форест Рей Мультон
Форест Рей Мультон | |
---|---|
англ. Forest Ray Moulton | |
Народився | 29 квітня 1872[1][2][3] Ле-Рой, Оссеола, Мічиган, США |
Помер | 7 грудня 1952[1][2][3] (80 років) Вілметт, Кук, Іллінойс, США |
Поховання | Cadillac Maple Hill Cemeteryd[4] |
Країна | США |
Діяльність | астроном, математик |
Alma mater | Чиказький університет (189948)[1] Албіон-коледжd (1894)[1] |
Галузь | небесна механіка |
Заклад | Чиказький університет[1] AAAS[1] |
Відомі учні | Едвін Габбл[5] |
Аспіранти, докторанти | Wilson Lee Miserd[6] Herbert Earle Buchanand[6] Frank Loxley Griffind |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США |
Форест Рей Мультон у Вікісховищі |
Форест Рей Мультон, іноді Моултон (англ. Forest Ray Moulton; 29 квітня 1872 — 8 грудня 1952) — американський астроном, член Національної АН США.
Народився в Ле Рой (штат Мічиган), 1894 року закінчив коледж в Албіоні, продовжував освіту в Чиказькому університеті. Упродовж 1898—1926 років викладав в Університеті Чикаго (з 1912 — професор). У 1927—1936 роках — директор Енергетичної комунальної корпорації в Чикаго, у 1936—1940 роках — вчений секретар Американської асоціації сприяння розвитку науки.
Основні праці в галузі теоретичної астрономії і космогонії. У 1900 році прийшов до висновку, що небулярна гіпотеза походження Сонячної системи, запропонована П. С. Лапласом в 1796 році, перебуває в протиріччі з законами динаміки. Разом з Т. К. Чемберліном розробив у 1904 році припливну «планетезимальну» гіпотезу виникнення Сонячної системи. Відповідно до цієї гіпотези в результаті близького проходження повз Сонце іншої зірки стався викид сонячної речовини, яка швидко охолола і затверділа, утворивши окремі згустки — планетезималі. Згустки значних розмірів послужили первинними ядрами, навколо яких тривало формування планет і супутників шляхом акреції планетезималей. Запропонував в 1900 році метеорну теорію противосяяння, яка пояснювала це явище світінням метеорних частинок дуже малої маси, що скупчуються в околицях лібраційних точки Лагранжа. Займався небесно-механічною задачею n тіл, а також питаннями балістики.
Автор підручника з небесної механіки (1-е вид. 1914, 2-е вид. 1923) і підручника з астрономії (1-е вид. 1905, 2-е вид. 1916), монографій «Періодичні орбіти» (1920), «Нові методи у балістиці» (1926) тощо.
У його честь названий кратер на Місяці.
- An Introduction to Celestial Mechanics (1902; second revised edition, 1914)
- An Introduction to Astronomy (1905)
- Descriptive Astronomy (1912)
- Periodic Orbits (1913)
- Differential Equations (1930)
- ↑ а б в г д е Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://books.google.cat/books?id=Gmdthgi8_CkC& — С. 41.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Мультон (Моултон) Форест Рей. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 квітня
- Народились 1872
- Уродженці Мічигану
- Померли 7 грудня
- Померли 1952
- Померли в Іллінойсі
- Випускники Чиказького університету
- Науковці Чиказького університету
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Астрономи США
- Балістики
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці