Перейти до вмісту

Група крові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гру́па кро́ві — класифікація крові за наявністю або відсутністю певних успадковуваних антигенів на поверхні еритроцитів та частково на лейкоцитах, тромбоцитах і інших клітинах тканин[1].

Деякі з цих поверхневих антигенів еритроцитів можуть походити від одного алеля (або альтернативної версії гена) і разом утворювати систему груп крові. Також такі антигени можуть бути присутні на поверхні інших типів клітин різних тканин.[2]

Такими антигенами можуть бути білки, вуглеводи, глікопротеїни або гліколіпіди, в залежності від системи груп крові. Станом на 2023 рік у людини відомо 43 системи груп крові, що сумарно ідентифікує 349 антигенів[3][4], серед яких найважливішими є система AB0(ABO) та система Rh(RhD). У разі переливання крові, тільки несумісність за цими двома системами може становити серйозну загрозу для здоров'я і життя. Несумісність за іншими системами, такими як MNS, Duffy, Kell, Lewis, має наслідком дуже слабку реакцію щодо переливання крові, або ж вона взагалі відсутня. Інші системи груп крові важливіші в хірургії для трансплантації[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Дослідження крові та її груп тісно пов'язано з переливанням крові та виявленням системи AB0. Проте, наука рухається вперед і прогрес розвитку зумовив виявлення інших систем груп крові окрім AB0.[3][4][6][7]

Системи груп крові

[ред. | ред. код]
ISBT № Тривіальна назва Офіційна абревіатура Епітоп або носій, примітки Назва гена[8] Локус на хромосомі Номери ХД Хромосома
001 AB0 AB0 Вуглеводи (N-ацетилгалактозамін[en], галактоза). Антигени A, B, H здебільшого викликають реакції антиген-антитіло p IgM[джерело?], хоча анти-H трапляється рідко (див. Hh antigen system[en] (Бомбейський фенотип, ISBT № 018)) ABO 9q34.2 9
002 MNS MNS GPA/GPB (глікофорину A і B(Glycoprotein A and Glycoprotein B)). Основні антигени M, N, S, s GYPA, GYPB, (GYPE) 4q31.21 CD235a CD235b 4
003 P P1 Гліколіпіди A4GALT 22q13.2 CD77 22
004 Резус RH Білок. Антигени C, c, D, E, e (відсутній антиген «d», символ «d» свідчить про відсутність D) RHD, RHCE 1p36.11 CD240 1
005 Lutheran LU Білок (належить до надродини імуноглобулінів). Складається з 21 антигену LU 19q13.32 CD239 19
006 Kell KEL Глікопротеїн. K1 може спричинити гемолітичну жовтяницю новонароджених (anti-Kell), яка може становити серйозну загрозою KEL 7q34 CD238 7
007 Lewis LE Вуглевод (залишок фукози). Головні антигени Lea і Leb — пов'язані з відділенням тканини антигену ABH FUT3 19p13.3 19
008 Duffy FY Білок (рецептор хемокінів). Головні антигени Fya і Fyb. Індивіди, в яких цілком відсутні антигени Duffy, мають імунітет проти малярії, викликаної Plasmodium vivax і Plasmodium knowlesi DARC 1q23.2 CD234 1
009 Kidd JK Білок (транспортер сечовини). Основні антигени Jka і Jkb SLC14A1 18q12.3 18
010 Diego DI Глікопротеїн (band 3, AE 1 або обмін іонів). Позитивна кров існує тільки серед жителів Східної Азії та американських індіанців SLC4A1 17q21.31 CD233 17
011 Yt або Cartwright YT Білок (AChE, ацетилхолінестерази) ACHE 7q22.1 7
012 XG XG Глікопротеїн XG, MIC2 Xp22.33 CD99† Х
013 Scianna SC Глікопротеїн ERMAP 1p34.2 1
014 Dombrock DO Глікопротеїн (прикріплений до клітинної мембрани за допомогою GPU, або глікозилфосфатидилінозитол) ART4 12p12.3 CD297 12
015 Colton CO Аквапорини 1. Головні антигени Co (a) і Co (b) AQP1 7p14.3 7
016 Landsteiner — Wiener LW Білок (належить до надродини імуноглобулінів) ICAM4 19p13.2 CD242 19
017 Chido/Rodgers CH/RG C4A C4B (компонент комплементу) C4A, C4B 6p21.3 6
018 Hh H Вуглевод (залишок фукози) FUT1 19q13.33 CD173 19
019 Kx XK Глікопротеїн XK Xp21.1 Х
020 Gerbich GE GPC/GPD (глікофорини C і D) GYPC 2q14.3 CD236 2
021 Cromer CROM Глікопротеїн (DAF або CD55, контролює фракції комплементів C3 і C5, прикріплений до мембрани за допомогою GPI) CD55 1q32.2 CD55 1
022 Knops KN Глікопротеїн (CR1 або CD35, рецептор компонента комплементу) CR1 1q32.2 CD35 1
023 Indian IN Глікопротеїн (CD44 рецептор клітинної адгезії та міграції) CD44 11p13 CD44 11
024 Ok OK Глікопротеїн (CD147) BSG 19p13.3 CD147 19
025 Raph MER2 Трансмембранний глікопротеїн CD151 11p15.5 CD151 11
026 JMH JMH Білок (прикріплений до клітинної мембрани за допомогою GPO) SEMA7A 15q24.1 CD108 15
027 Ii I Розгалужені (І)/нерозгалужені (і) полісахариди GCNT2 6p24.2 6
028 Globoside P Гліколіпіди B3GALNT1 3q26.1 3
029 GIL GIL Аквапорини 3 AQP3 9p13.3 9
030 Rh-associated glycoprotein RHAG RHAG 6p21-qter CD241 6
031 FORS FORS GBGT1 9q34.13 9
032 JR JR ABCG2 4q22 CD338 4
033 LAN LAN ABCB6 2q36 2
034 VEL VEL SMIM1 1p36.32 1
035 CD59 CD59 CD59 11p13 CD59 11
036 Augustine AUG Protein (transporter)[9] SLC29A1 6p21.1 6
037 KANNO[10][11] KANNO KANNO1 PRNP 20p13 CD230 20
038 SID SID Sda B4GALNT2 17q21.32 17
039 CTL CTL Холіноподібний транспортер 2 (CTL2) SLC44A2 19p13.2 19
040 PEL PEL ABCC4 13q32.1 13
041 MAM MAM Епітеліальний мембранний білок 3 (EMP3) EMP3 19q13.33 19
042 EMM EMM Глікозилфосфатидилінозитол (GPI) PIGG 4p16.3 4
043 ABCC1 ABCC1 ABCC1 16p13.11 16

Система груп крові AB0

[ред. | ред. код]
Докладніше: Система груп крові AB0

За системою AB0 є два основні білки еритроцитів (гемаглютиногени), які позначаються літерами «А» і «В» (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни) — Альфа(α) та Бета(β) (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою «0». За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

Історія відкриття

[ред. | ред. код]

Три групи крові було відкрито Ландштайнером в 1900 році, а його учнями була відкрита й четверта (1901—1907 рр.). Того ж року було опубліковано дослідження чеського вченого Янського, який на відміну від Ландштайнера (що винайшов позначення 0, А, В (AB0)), не лише описав групи (римськими абр. I—IV), а й виклав умови, за яких переливання не призведе до летального результату[12]. Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів — резус-фактор(Rh).

Номенклатурна назва

[ред. | ред. код]

Цікавим моментом є назва системи: AB0 чи ABO. Початково вона отримала назву від наявності аглютиногенів A та B, чи їхньої відсутності, яку вчений позначив як 0, тому першопочаткова назва системи AB0 — вимовляють [А-Бе-Нуль, англійською Ей-Бі-Зіроу]. Однак, в англомовних країнах (США, Велика Британія) та неангломовних країнах (Німеччина[13]) замість цифри 0 вживають літеру «О» — таким чином, вимовляють ABO ([ей-бі-оу]) (заміна можлива з кількох причин. Перша — це білок ABO який кодований однойменним геномом та визначає групу крові, друга — схожість у написанні цифри 0 і літери O, і обидва можливі варіанти вимови[14]).

Система груп крові Rh

[ред. | ред. код]
Докладніше: Резус-фактор

Резус-фактор є другою найважливішою для трансфузіології системою груп крові. Поверхневі антигени еритроцитів кодуються низкою неалельних генів, серед яких найважливішими є RHD (компонент трансмембранного транспортера амонію) та RHCE, функція якого невідома.

Розподіл груп AB0 та Rh у різних країнах

[ред. | ред. код]
Докладніше: Розподіл груп крові за країнами

За статистикою, найпоширенішою є перша група крові (0): до неї належать 33,5 % населення Землі. Найменш поширеною є четверта група крові (АВ) — 5 % населення. При цьому розподіл поширеності людей з певним типом крові має свої відмінності у різних країнах, що ілюструє наведена нижче таблиця.

Розподіл груп AB0 і Rh (середнє в популяції, %)
Країна 0+ A+ B+ AB+ 0− A− B− AB− ΣRh-
Австралія[15] 40 31 8 2 9 7 2 1 19
Бельгія[16] 38 34 8.5 4.1 7 6 1.5 0.8 15.3
Канада[17] 39 36 7.6 2.5 7 6 1.4 0.5 14.9
Данія[18] 35 37 8 4 6 7 2 1 16
Фінляндія[19] 27 38 15 7 4 6 2 1 13

Франція[20]

36 37 9 3 6 7 1 1 15
Гонконг, Китай[21] 40 26 27 7 <0.3 <0.3 <0.3 <0.3 <1.1
Південна Корея[22] 27.4 34.4 26.8 11.2 0.1 0.1 0.1 0.05 0.35
Нідерланди[23] 39.5 35 6.7 2.5 7.5 7 1.3 0.5 16.2
Польща[24] 31 32 15 7 6 6 2 1 15
Швеція[25] 32 37 10 5 6 7 2 1 16
Велика Британія[26] 37 35 8 3 7 7 2 1 17
США[27] 38 34 9 3 7 6 2 1 16

Групи крові в українців

[ред. | ред. код]

В українців найпоширенішою групою крові є друга група (А) — 40 %. Далі йдуть перша група (0) — 37 %, третя (В) — 17 %, четверта (АВ) — 6 %.[28][29]

Успадкування групи крові

[ред. | ред. код]

Успадкування різних груп крові — дискутабельне питання, в першу чергу тому, що наявні різні системи груп крові, і навіть більше того — існують науково підтверджені факти «неправильного» успадкування груп крові за AB0[30][31].

Найбільш вивченими щодо успадкування є системи АВ0, Rh(RhD) та MNS.

AB0

[ред. | ред. код]

Таблиця про успадкування групи крові людини

АВ0-система визначається різним поєднанням трьох алелів однієї алеломорфної групи генів, що утворюють 6 основних генотипів, але лише 4 фенотипи, які позначаються як «A», «B» через домінування цих груп алелів над «0». Розташовані в дев'ятій хромосомі[32] [33][33].

Rh

[ред. | ред. код]

Таблиця успадкування резус-фактора

Успадкування Rh (резус-фактора) крові. Ген, що кодує резус-фактор D (Rh), є домінантним, алельний йому ген d — рецесивним (резус-позитивні люди можуть мати генотип DD чи Dd, резус-негативні — лише генотип dd). Людина отримує від кожного із батьків по 1 гену — D чи d, і у нього можливі, таким чином, 3 варіанти генотипу — DD, Dd чи dd. У перших двох випадках (DD і Dd) аналіз крові на резус-фактор дасть позитивний результат. Лише при генотипі dd людина буде мати резус-негативну кров.[34]

MNS

[ред. | ред. код]

MNS[35][36]

Медичне значення

[ред. | ред. код]

Правильне визначення групи крові та резус-фактора життєво важливе для людини при переливанні крові (гемотрансфузії), тому що несумісність крові донора і реципієнта за групою чи резус-фактором може призвести до аглютинації, гемолізу еритроцитів і/чи згортання крові з можливістю розвитку гемотрансфузійного шоку, у складних випадках — смерті пацієнта.

Також, правильне визначення резус-фактора у батьків майбутньої дитини дозволяє запобігти виникненню резус-конфлікту та загибелі плоду (гемолітична хвороба новонароджених).

Сумісність при переливанні крові

[ред. | ред. код]

Донор та реципієнт крові повинні мати «сумісні» групи крові та резус-фактори.[37] У середині двадцятого століття вважалося, що група 0(I)Rh(мінус) сумісна зі всіма групами. Люди з цією групою та Rh-негативним фактором крові раніше вважалися «універсальними донорами», і їхня кров могла бути перелита будь-якій людині. Станом на 2023 рік, такої практики немає, а переливання між різними групами крові сучасною медициною вважається неприпустимим.[37]

Втім, оскільки несумісність групи 0(I)Rh(мінус) з іншими групами спостерігається відносно рідко, у виключних випадках, коли йдеться про порятунок життя людини, таке переливання здійснюють і дотепер.[джерело?]

У таблиці показано, які групи крові вважаються сумісними[38].

Таблиця сумісності різних груп крові (за системою AB0)
Реціпієнт Донор
0- 0+ A- A+ B- B+ AB- AB+
0- Green tickТак
0+ Green tickТак
A- Green tickТак
A+ Green tickТак
B- Green tickТак
B+ Green tickТак
AB- Green tickТак
AB+ Green tickТак

У таблиці нижче, показано, які групи крові вважались сумісними.

Таблиця сумісності різних груп крові (застаріле)[39][40]
Реціпієнт Донор
0- 0+ A- A+ B- B+ AB- AB+
0- Green tickТак
0+ red tickТак Green tickТак
A- red tickТак Green tickТак
A+ red tickТак red tickТак red tickТак Green tickТак
B- red tickТак Green tickТак
B+ red tickТак red tickТак red tickТак Green tickТак
AB- red tickТак red tickТак red tickТак Green tickТак
AB+ red tickТак red tickТак red tickТак red tickТак red tickТак red tickТак red tickТак Green tickТак

У плазмі групові антигени A і B еритроцитів I групи практично відсутні, тому раніше вважали, що еритроцити I групи можна змішувати з іншими групами крові без жодних наслідків.

Проте в плазмі I групи містяться аглютиніни, і цю плазму можна вводити лише в дуже обмеженому об'ємі.

Таблиця сумісності плазми
Тип крові донора Реципієнт може бути
AB AB
A A або AB
B B або AB
0 Будь-який тип крові

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ АГЛЮТИНОГЕНИ КРОВІ [Архівовано 4 січня 2019 у Wayback Machine.], Фармацевтична енциклопедія
  2. ↑ Maton, Anthea; Jean Hopkins; Charles William McLaughlin; Susan Johnson; Maryanna Quon Warner; David LaHart; Jill D. Wright (1998). Human Biology and Health. Englewood Cliffs NJ: Prentice Hall. ISBN 0-13-981176-1.
  3. ↑ а б Red Cell Immunogenetics and Blood Group Terminology
  4. ↑ а б Table of blood group systems v6.0_6th August 2019 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2019. Процитовано 14 січня 2021.
  5. ↑ Marieb EN, Hoehn K (2006). Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. ISBN 978-0805359091.(англ.)
  6. ↑ Table of blood group systems v4.0 (PDF). International Society of Blood Transfusion. November 2014. Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015. Процитовано 9 квітня 2015.
  7. ↑ International Society of Blood Transfusion Working Party on red cell immunogenetics and blood group terminology: Berlin report 2011 [Архівовано 25 листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)[недоступне посилання з 02.09.2018]
  8. ↑ Визнано Комітетом з Генної Номенклатури HUGO http://www.genenames.org/(англ.) [Архівовано 20 січня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Daniels, G.; Ballif, B. A.; Helias, V.; Saison, C.; Grimsley, S.; Mannessier, L.; Hustinx, H.; Lee, E. та ін. (20 квітня 2015). Lack of the nucleoside transporter ENT1 results in the Augustine-null blood type and ectopic mineralization. Blood. 125 (23): 3651—3654. doi:10.1182/blood-2015-03-631598. PMC 4458803. PMID 25896650.
  10. ↑ National Center for Global Health and Medicine, Japanese Red Cross Society, Fukushima Medical University and Japan Agency for Medical Research and Development (2019-08-05) 新たなヒト血液型「KANNO」の国際認定―国立国際医療研究センターなど、日本の研究グループとして初めての登録― (in Japanese)
  11. ↑ "Omae, Y.; Ito, S.; Takeuchi, M.; Isa, K.; Ogasawara, K.; Kawabata, K.; Oda, A.; Kaito, S.; Tsuneyama, H.; Uchikawa, M.; Wada, I.; Ohto, H.; Tokunaga, K. (2019). "Integrative genome analysis identified the KANNO blood group antigen as prion protein" Transfusion. 2019 Jul;59(7):2429-2435. DOI:10.1111/trf.15319. Epub 2019 Apr 24.
  12. ↑ Александра Вагнер (3 квітня 2013). Разгадка тайны крови (рос.). https://www.svoboda.org. Радіо «Свобода». Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.
  13. ↑ Also sprach Landsteiner — Blood Group ‘O’ or Blood Group ‘NULL’. Schmidt P. · Okroi M. [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.] DOI:10.1159/000050239, 2001
  14. ↑ Definition of 'O'
  15. ↑ Blood Types — What Are They?, Australian Red Cross. Архів оригіналу за 19 липня 2008. Процитовано 1 лютого 2008.
  16. ↑ Rode Kruis Wielsbeke — Blood Donor information material. Архів оригіналу за 22 квітня 2008. Процитовано 1 лютого 2008.
  17. ↑ Types & Rh System, Canadian Blood Services. Архів оригіналу за 4 листопада 2014. Процитовано 1 лютого 2008.
  18. ↑ Frequency of major blood groups in the Danish population. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 1 лютого 2008.
  19. ↑ Suomalaisten veriryhmäjakauma. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 1 лютого 2008.
  20. ↑ Les groupes sanguins (système ABO). Centre Hospitalier Princesse GRACE - Monaco (French) . C.H.P.G. MONACO. 2005. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 27 грудня 2006.
  21. ↑ Blood Donation, Hong Kong Red Cross. Архів оригіналу за 21 лютого 2008. Процитовано 1 лютого 2008.
  22. ↑ Statistics on annual blood donations 2002—2005, Gyung Nam Blood Center. Архів оригіналу за 11 березня 2008. Процитовано 1 лютого 2008.
  23. ↑ Blood bank Sanquin — Blood Donor information material. Архів оригіналу за 18 червня 2012. Процитовано 1 лютого 2008.
  24. ↑ Regionalne Centrum Krwiodawstwa i Krwiolecznictwa we Wrocławiu. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 1 лютого 2008.
  25. ↑ Frequency of major blood groups in the Swedish population. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 1 лютого 2008.
  26. ↑ Frequency of major blood groups in the UK. Архів оригіналу за 11 жовтня 2009. Процитовано 1 лютого 2008.
  27. ↑ Census CounterParts (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 лютого 2008. Процитовано 1 лютого 2008.
  28. ↑ RACIAL & ETHNIC DISTRIBUTION of ABO BLOOD TYPES [Архівовано 4 березня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
  29. ↑ Групи крові та резус-фактор(2016) [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.] [недоступне посилання з 01.12.2018]
  30. ↑ Seyfried, H., Walewska, I., Werblinska, B. Unusual inheritance of ABO group in a family with weak B antigens. Vox Sang. 9: 268—277, 1964.
  31. ↑ Yamaguchi, H., Okubo, Y., Hazama, F. An A(2)B(3) phenotype blood showing atypical mode of inheritance. Proc. Jpn. Acad. 41: 316—320, 1965.
  32. ↑ Miroslav Ferencik (6 грудня 2012). Handbook of Immunochemistry. Springer Science & Business Media. с. 47—49. ISBN 978-94-011-1552-0.(англ.)
  33. ↑ а б Медична біологія: Генетика груп крові
  34. ↑ BGRH Група крові (Blood group, AB0) та резус-приналежність (Rh-factor, Rh). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  35. ↑ The inheritance of the MNSs blood groups in a Caucasian population sample, 1967
  36. ↑ Heredity of the M-N-S blood types. Theoretico-statistical considerations, 1952
  37. ↑ а б Наказ МОЗ України N 164: ІНСТРУКЦІЯ з переливання крові та її компонентів : 2. Організаційні принципи переливання крові та її компонентів
  38. ↑ Станом на 2023 рік
  39. ↑ RBC compatibility table. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 1 лютого 2008.
  40. ↑ Blood types and compatibility [Архівовано 19 квітня 2010 у Wayback Machine.][недоступне посилання з 01.10.2018]

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Група_крові&oldid=43476389