Перейти до вмісту

Формула-1 — Гран-прі Аргентини 1981

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гран-прі Аргентини 1981
Аргентина XVII Gran Premio de la Republica Argentina
3-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №345
← 2.Бразилія • 4.Сан-Марино →
Дата 12 квітня 1981 року
Місце Аргентина Буенос-Айрес
Траса Автодром Буенос-Айрес
Довжина кола 5.968 км
Дистанція 316.304 км (53 кола)
Погода Сонячно, спекотно, сухо[1]
Поул
1:42.665 Бразилія Нельсон Піке Бребгем-Форд
Найшвидше коло
1:45.287
(6 коло)
Бразилія Нельсон Піке Бребгем-Форд
Подіум
Переможець Бразилія Нельсон Піке Бребгем-Форд
2 місце Аргентина Карлос Ройтеманн Вільямс-Форд
3 місце Франція Ален Прост Рено
1980 ←  Гран-прі Аргентини 1981  → 1995

Гран-прі Аргентини 1981 року (ісп. XVII Gran Premio de la Republica Argentina) — третій етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1. Відбувся 12 квітня на автодромі Буенос-Айрес. Свою четверту перемогу в кар'єрі та другий великий шолом[2] здобув бразилець Нельсон Піке. Француз Ален Прост виборов перший подіум.

Нельсон Піке прямує до своєї перемоги
Ален Прост у боротьбі за подіум
Карлос Ройтеманн та Алан Джонс на трасі
Піке та Ройтеманн на подіумі

Перегони

[ред. | ред. код]
Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Бразилія Нельсон Піке Бребгем-Форд 53 1:34:32.74 1 9
2 Аргентина Карлос Ройтеманн Вільямс-Форд 53 +26.61 4 6
3 Франція Ален Прост Рено 53 +49.98 2 4
4 Австралія Алан Джонс Вільямс-Форд 53 +1:07.88 3 3
5 Франція Рене Арну Рено 53 +1:31.85 5 2
6 Італія Еліо де Анджеліс Лотус-Форд 52 +1 коло 10 1
7 Італія Рікардо Патрезе Ерроуз-Форд 52 +1 коло 9
8 США Маріо Андретті Альфа-Ромео 52 +1 коло 17
9 Італія Зіґфрід Стор Ерроуз-Форд 52 +1 коло 19
10 Італія Бруно Джакомеллі Альфа-Ромео 51 скінчилось паливо 22
11 Італія Андреа де Чезаріс Макларен-Форд 51 +2 кола 18
12 Нідерланди Ян Ламмерс АТС-Форд 51 +2 кола 23
13 Бразилія Рікардо Суніно Тіррелл-Форд 51 +2 кола 24
Схід Канада Жиль Вільньов Феррарі 40 трансмісія 7
Схід Франція Патрік Тамбе Теодор-Форд 36 витік масла 14
Схід Велика Британія Джон Ватсон Макларен-Форд 36 трансмісія 11
Схід Мексика Ектор Ребаке Бребгем-Форд 32 електрика 6
Схід Бразилія Чіко Серра Фіттіпальді-Форд 28 коробка передач 20
Схід Франція Жак Лаффіт Ліж'є-Матра 19 вібрації 21
Схід Швейцарія Марк Зурер Енсайн-Форд 14 двигун 16
Схід Фінляндія Кеке Росберг Фіттіпальді-Форд 4 ремінь паливного насоса 8
Схід Велика Британія Найджел Менселл Лотус-Форд 3 двигун 15
Схід Франція Дідьє Піроні Феррарі 3 двигун 12
Схід США Едді Чівер Тіррелл-Форд 1 зчеплення 13
НКВ Аргентина Мігель-Анхель Герра Озелла-Форд
НКВ Італія Беппе Габ'яні Озелла-Форд
НКВ Ірландія Дерек Делі Марч-Форд
НКВ Франція Жан-П'єр Жабуї Ліж'є-Матра
НКВ Чилі Елізео Саласар Марч-Форд

Кола лідирування

[ред. | ред. код]

Положення в чемпіонаті після Гран-прі

[ред. | ред. код]
  • Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Енциклопедія Ф1 [1] (рос.)
  2. Рекорди Формули-1: кількість великих шоломів [2] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередня гонка:
Гран-прі Бразилії 1981 року
FIA Формула-1 Чемпіонат Світу
Сезон 1981
Наступна гонка:
Гран-прі Сан-Марино 1981 року
Попередня гонка:
Гран-прі Аргентини 1980 року
Гран-прі Аргентини Наступна гонка:
Гран-прі Аргентини 1995 року