Фотокопіювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фотокопіювання — відтворювання фотографічним способом копій з графічних і текстових оригіналів; спосіб копіювання документів.

Для фотокопіювання використовують фотографічні і фотокопіювальні апарати, копіювальні верстати тощо.

Види та особливості

[ред. | ред. код]

Розрізняють фотокопіювання за звичайною фотографічною технологією, що дає змогу отримувати високоякісні фотокопії з тонових оригіналів, і фотокопіювання за спрощеним технологічним процесом — технічне фотокопіювання (ним виготовляють копії з непрозорих одно- або двосторонніх оригіналів схем, креслеників тощо). Найпоширенішим технічним є рефлексне (пряме) фотокопіювання — безпосереднім контактом оригіналу з світлочутливим шаром так званого рефлексного фотопаперу, основа якого прозора для світлового проміння, під впливом якого у цьому шарі виникає приховане фотографічне зображення; після проявлення отриманого негатива оригіналу вдаються до копіювання з нього позитива.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фотокопіювання // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 33.