Перейти до вмісту

Франк-Каменецький Давид Альбертович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франк-Каменецький Давид Альбертович
Народився3 серпня 1910(1910-08-03)
Вільнюс, Російська імперія
Помер2 червня 1970(1970-06-02) (59 років)
Москва, СРСР
ПохованняНове Донське кладовище
Країна СРСР
 Російська імперія
Діяльністьфізик, фізик-теоретик
Галузьфізика
Alma materТомський політехнічний університет
Науковий керівникСеменов Микола Миколайович
ВчителіСеменов Микола Миколайович
Знання мовросійська[1]
ЗакладМФТІ
БатькоAlbert Frank-Kamenetskyd
Брати, сестриViktor Frank-Kamenetskyd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Державна премія СРСР

Давид Альбертович Франк-Каменецький (3 серпня 1910(19100803) — 2 червня 1970) — радянський фізик і астрофізик.

Наукова біографія

[ред. | ред. код]

Родився у Вільнюсі. Закінчив Томський технологічний інститут. Викладав в Іркутському університеті. У 1935–1956 працював в Інституті хімічної фізики АН СРСР, з 1956 — в Інституті атомної енергії імені І. В. Курчатова. Був професором Московського фізико-технічного інституту, очолював в цьому інституті організовану ним кафедру фізики плазми.

Основні наукові роботи відносяться до фізичної хімії, фізики плазми, астрофізики. Виконав важливі дослідження з теорії горіння і вибуху, хімічної кінетики, загальних основ хімічної технології.

Астрофізичні роботи присвячені розробці теорії внутрішньої будови і еволюції зірок, теорії пульсацій цефеїд, ролі ударних хвиль в космічних явищах. У 1951 розглянув питання про виникнення коливальної нестійкості в зірках при деяких процесах тепловиділення; в 1951–1955 розробляв теорію центральних зоряних автоколивань, які порушуються за допомогою розгойдуючого механізму, пов'язаного з дією ядерних реакцій, що протікають в центрі зірки. Згодом пульсації зірок знайшли пояснення в рамках «периферичної» теорії, згідно з якою автоколивання виникають у периферичній зоні критичної іонізації. Розрахував послідовність зоряних моделей і розглянув зв'язок їхніх основних характеристик з хімічним складом і виглядом залежності енерговиділення, тепловідводу і поглинання від температури (1955). У 1956 розв'язав задачу про посилення ударної хвилі в зовнішніх шарах зірки, що вибухнула; це явище пов'язане з законами зміни блиску наднових зірок і, можливо, з процесами первинного прискорення космічних променів. Показав, що при виході ударної хвилі на поверхню зірки температура в її зовнішніх шарах може підвищуватися настільки, що в них починають протікати ядерні реакції з утворенням важких елементів. Одним з перших вказав на важливість для астрофізики і, зокрема, космології процесу народження пар частинка — античастинка в екстремальних умовах. Велике значення для астрофізики мали також роботи Франк-Каменецького з фізики плазми.

Автор монографії «Фізичні процеси усередині зірок» (1959), науково-популярних книг «Утворення хімічних елементів в надрах зірок» (1959), «Ядерна астрофізика» (1967) та інших.

Премія імені Д. І. Менделєєва АН СРСР (1949) і три Державні премії СРСР. Нагороджений орденами Леніна та Трудового червоного прапора.

Публикації

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]
  • Я. Б. Зельдович, П. Я. Садовников, Д. А. Франк-Каменецкий. Окисление азота при горении. — М.: Изд-во АН СССР, 1947.
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Диффузия и теплопередача в химической кинетике. — М.: Изд-во АН СССР, 1947 (1-е изд.); М.: Наука, 1967 (2-е изд.); М.: Наука, 1987 (3-е изд.); М.: Интеллект, 2008 (4-е изд.).
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Образование химических элементов в недрах звезд. — 1957.
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Физические процессы внутри звёзд. — М.: Физматгиз, 1958.
  • Я. Б. Зельдович, М. А. Ривин, Д. А. Франк-Каменецкий. Импульс реактивной силы пороховых ракет. — 1963.
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Ядерная астрофизика. — М.: 1967.
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Лекции по физике плазмы. — М.: Атомиздат, 1968 (2-е изд.); М: Интеллект, 2008 (3-е изд.).
  • Д. А. Франк-Каменецкий. Плазма — четвёртое состояние вещества. — М.: Атомиздат, 1975 (4-е изд.).

Статті

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]