Перейти до вмісту

Франсіс Грюбер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франсіс Грюбер
фр. Francis Gruber Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження15 березня 1912(1912-03-15)[1][2][…] або 14 березня 1912(1912-03-14)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нансі Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1 грудня 1948(1948-12-01)[5][6][…] (36 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Похованняcemetery of Thomeryd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняAcadémie Scandinaved Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокекспресіонізм Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖак Грюбер Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJean-Jacques Gruberd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїТейт, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Національний музей сучасного мистецтва, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], musée des Beaux-Arts de Quimperd і Sainsbury Centred Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Франсіс Грюбер у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Франсіс Грюбер (фр. Francis Gruber; 1912, Нансі — 1948, Париж) — французький художник і засновник школи Нового реалізму.

Біографія

[ред. | ред. код]

Френсіс Грюбер народився 15 березня 1912 року у місті Нансі, регіон Лотарингія. Батько художник, майстр вітражів. У 1916 сім'я переїхала до Парижу, де рано проявився талант художника, який розвивався під керівництвом його батька, а також Манеса і Брака, які проживали по сусідству.

У 1929-1932 навчався живопису в Скандинавській академії у Дюфрена і Фріеза. Вже в 18-річному віці пізнав перший успіх на Осінньому салоні 1930 року.

Ранні роботи романтичного плану відзначені впливом його улюблених художників — Босха, Дюрера, Грюневальда, Калло. З 1937 писав пейзажі,овіяні меланхолійним або тривожним настроєм (серія Грози). У 1938 потоваришував із Джакометті й звернувся до типового для його живопису мотиву самотньої фігури в інтер'єрі.

Виснажені, пригнічено пониклі фігури, освітлені холодним сутінковим світлом, що загубилися в порожньому просторі, відповідали суспільним настроям перших повоєнних років. Грюбер був визнаний основоположником напряму мізерабілізму, яке в подальшому, після його ранньої смерті, було продовжено Бернаром Бюффе. Одна з робіт Грюбера «Іов» ((1944, Тейт, Лондон), намальована в Осінньому салоні 1944 року, який був пізніше відомий як Салон звільнення, оскільки відбувся після того як Парижу звільнили від німецької окупації, картина символізує пригноблені народи, що як Іова в Біблії пережив багато страждань.

Незважаючи на туберкульоз, що став причиною його ранньої смерті, Грюбер працював з великою енергією і зробив істотний внесок не тільки у французьке мистецтво. Помер живописець 1 грудня 1948 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ а б Francis Gruber — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Francis Gruber
  7. ↑ https://www.workwithdata.com/person/francis-gruber-1912

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Francis Gruber: Catalogue de l’exposition. Paris, Musée d’Art moderne de la Ville de Paris, 1977;
  2. Bernar-Gruber C., Vanozzi A. Francis Gruber. Lausanne, 1990.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франсіс_Грюбер