Перейти до вмісту

Франс Едвард Едельгейм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франс Едвард Едельгейм
Народився23 травня 1848(1848-05-23)[1]
Гельсінкі, Агентство регіонального управління Південної Фінляндіїd, Фінляндія[1]
Помер27 січня 1909(1909-01-27)[1] (60 років)
Настолаd, Пяйят-Гяме, Фінляндія[1]
КраїнаВелике князівство Фінляндське
Національністьфінські шведи[1]
Діяльністьінженер, estate owner, політик
Alma materHelsingfors lyceumd, Фінляндський кадетський корпусd (1864) і Гельсінкський політехнічний інститутd (1868)
Посадаmember of the Diet of Finlandd[1]
БатькоPaul Henrik Edelheimd
Брати, сестриAnna Edelheimd

Франс Едвард Едельгейм (швед. Frans Edvard Edelheim; 23 травня 1848(18480523), Гельсінкі, Російська імперія — 27 січня 1909, Настола, Пяйят-Гяме, Російська імперія) — фінський інженер шведського походження, землевласник[sv] і багаторазовий представник Парламенту Великого князівства Фінляндського[fi]. Він став відомий завдяки спорудженню великих портових споруд в Санкт-Петербурзі, Маріуполі та Лієпаї наприкінці XIX століття. Після повернення до Фінляндії в 1894 році він керував фермою Койскала[fi] в Настолі[2][3].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Едельгельм навчався спочатку в Гельсінському приватному ліцеї[fi], а потім у 1859—1864 роках у Фінському кадетському корпусі[fi] у Фрідріхсгамі. У 1864—1868 роках він навчався в Технічній школі[fi] в Гельсінкі, де виявив талант, особливо в математичних дисциплінах[2].

Будівництво залізниць

[ред. | ред. код]

Розпочав свій робочий шлях на будівництві залізниць на сході. У 1868-70 роках працював на різних керівних посадах на будівництві залізниці Курськ-Харків-Азов, у 1870-71 — на будівництві другої колії залізниці Москва-Курськ, у 1871-73 — на будівництві залізниці Київ-Берестя, зокрема — збудував чавунні мости через Прип'ять і [уточнити], у 1873-75 — на будівництві залізниці Моршанськ-Сизрань[ru] з мостами через [уточнити], [уточнити], [уточнити] і Суру. Завдяки роботі на будівництві познайомився і зблизився із інжеренами Петром Борейшею[ru] і С. П. Максимовичем.[2]

Портове будівництво

[ред. | ред. код]

Едельгейм у 1875-76 роках брав участь у будівництві Олександрівського мосту[ru] через річку Нева у Санкт-Петербурзі, а в 1876-86 — працював на будівництві Петербурзького порту[ru] і Петербурзького морського каналу від Кронштадта до гирла Неви протяжністю 34 км.[2].

У 1886—1889 роках Едельгейм був головним інженером будівництва порту в Маріуполі на території сучасної України. Роботи почалися в 1886 році, порт був відкритий для трафіку в 1889 році. Загальна вартість робіт склала 4 мільйони рублів. Для порту, площею 131 га, було викопано 2 мільйони кубічних метрів ґрунту та споруджено 1000 метрів хвилерізу. Порт був забезпечений, за прикладом англійських портів експорту вугілля, сучасними на той час крановими пристроями[2].

У 1889—1994 роках Едельхайм здійснив свій третій великий портовий проект у Лієпаї в сучасній Латвії. Проект, який складався з Лієпайського військового та торговельного портів, коштував 15 мільйонів рублів і був навіть більшим за розміром, ніж будівництво порту в Маріуполі[2].

Землевласник

[ред. | ред. код]

У 1894 році Едельгейм повернувся до Фінляндії і купив ферму Койскала[fi] в Настолі, де провів своє дитинство і юність. У наступні роки Едельгейм значно розвинув господарство[2].

Після повернення до Фінляндії Едельхайм брав участь як голова своєї сім'ї[sv] в ландтазі[2].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Едельгейм був молодшою ​​дитиною сенатора Пауля Хенріка Едельхайма[fi] та його дружини Емілії Крістіни аф Брунер. Крім старшого брата, який помер у віці 29 років, у нього було дві сестри, одна з яких була письменницею Анною Едельгейм[sv], першою жінкою-журналісткою у Фінляндії, інша була одружена з Форселлесом, який помер цього року[коли?] в Елімакі[fi][2][3].

Едельгейм одружився з Анною Августою Марією Ульнер.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Finlandssvenska teknikerTekniska Föreningen i Finland. — Т. 3.
  2. а б в г д е ж и к Finlandssvenska tekniker
  3. а б Kuka kukin oli: E – Wikiaineisto. fi.wikisource.org (фін.). Процитовано 15 вересня 2022.