Перейти до вмісту

Франтішек Главачек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франтішек Главачек
Народився26 листопада 1876(1876-11-26)[1][2][…] або 25 листопада 1876(1876-11-25)[3]
Славков-у-Брна[1][5][…]
Помер15 жовтня 1974(1974-10-15)[1][2][3] (97 років)
Прага, Чехословаччина[1][5][3]
ПохованняОльшанський цвинтар[7]
Країна Чехословаччина[8]
Діяльністьжурналіст, політик, редактор, публіцист, перекладач, письменник-документаліст

Франтішек Главачек (26 листопада 1876, Славков-у-Брна — 15 жовтня 1974, Прага) — чеський політичний діяч, публіцист, перекладач, активний учасник боротьби проти фашистських окупантів в Чехословаччині.

Біографія

[ред. | ред. код]

Францішек Главачек народився 26 листопада у місті Славков Південно-Моравська область Чехія.

У 1899 р. закінчив  Празький університет.  

З 1898 року був секретарем Чеського торгового музею, через рік перейшов до Празької торгівельної палати, яку представляв за кордоном. У 1908 р. був секретарем Ювілейної виставки в Празі. Під час війни Францішек Главачек переїхав до Італії, де брав участь у створенні Чехословаччини.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Після повернення до Праги через кілька років він став генеральним секретарем Чехословацької Республіки.

Був членом організацій опору, заарештований і в грудні 1944 року засуджений до 7 років ув'язнення.

Після війни Главачек присвятив себе подальшому сприянню міжслов'янським відносинам, писав статті для газет і журналів, розробляв лекції.

Главачек володів декількома мовами, саме тому він перекладав з російської, польської, болгарської, сербської, румунської, німецької а пізніше італійської мови.

Перекладацька діяльність

[ред. | ред. код]

Франтишек Главачек писав, що українська мова була першою слов'янською мовою, яку він вивчив самостійно у 6 класі гімназії. І поштовхом для цього було вивчення творчості І. Франка.

Главачек був активним пропагандистом і перекладачем української літератури.  Був особисто знайомий з І. Франком, В. Гнатюком, М. Павликом. У 1895 — 98 рр. в перекладі Главачека опубліковані твори І. Франка «До світла», «Два приятелі», «Між добрими людьми», «Свинська конституція», «Boa constrictor», Б. Грінченка та інших українських письменників[9].

Францішек Главачек є автором першої у Чехії грунтовної розвідки «Іван Франко» [журн. «Čas» («Час»), 1898], статей про Т. Шевченка, Марка Вовчка, Лесю Українку, М. Драгоманова.

Франтішек Главачек — перший перекладач творів Франка чеською мовою — писав: «глибоко зворушила мене його новела „На дні“. Франко мене нею зовсім полонив. Опис страхіть галицьких тюрем, опис політичного переслідування прогресивних людей, майстерне зображення тодішнього капіталістичного суспільства — все це пострясло наші молоді душі більше, ніж вісті про політичні промови і програми».

Друкував у чеській пресі статті про Т. Шевченка, Марка Вовчка, Лесю Українку, М. Драгоманова, висвітлював чес.-укр. культурні та літ. взаємини, рецензував праці чехословацьких україністів. Листувався з І. Франком, В. Гнатюком, опублікував їхнє листування та спогади про зустрічі з ними[9].

Журналістська діяльність

[ред. | ред. код]

З 1931 року працював вільним та незалежним журналістом. У чехословацькій та радянській пресі, наукових виданнях виходили статті й дослідження Главачека, присвячені українській літературі:

  • «І. Франко і чеська та словацька молодь» (1956);
  • «Моя подорож по Закарпатській Україні в 1896» (1957);
  • «Декілька згадок про зустрічі з І. Франком» (1968)
  • статті про В. Гнатюка, рецензії на праці радянських та чехословацьких україністів (М. Яценка, М. Мольнара та ін.).

Нагороди

[ред. | ред. код]

26 січня 1926 р. Главачек був нагороджений орденом «За заслуги».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в The Fine Art Archive — 2003.
  3. а б в г Olomouc City Library regional database
  4. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  5. а б The Fine Art Archive — 2003.
  6. Database of the Terezín Memorial
  7. BillionGraves — 2011.
  8. Evidence zájmových osob StB
  9. а б Главачек Франтішек — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 9 червня 2021.

Використана література

[ред. | ред. код]