Франциск Відорт
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Франциск Відорт | |
|---|---|
| пол. Franciszek Widort | |
| Народився | 1831 |
| Помер | не раніше 1887 |
| Поховання | Славута |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | музикант, поет, співак |
| Відомий завдяки | торбаніст |
| Знання мов | польська і українська |
| Конфесія | католик |
| Батько | Каєтан Відорт |
| Родичі | Григорій Відорт |
| У шлюбі з | Фридерика з Піонтковських |
Франциск (Франц) Відорт (пол. Franciszek Widort), (* 1831 — † після 1897) — український поет, співак, торбаніст.
Син торбаніста Каєтана Відорта і онук Грегора Відорта. Був торбаністом при дворі князя Романа Санґушка. На початку 1890-х від нього Микола Лисенко записав кілька творів для торбана сім'ї Відортів які згодом оприлюднив. Навчав гри на торбані дівчат з багатих родин[1].
Основу його репертуару становили народні пісні та думи. Зокрема пісня-дума про Саву Чалого, пісні «Ой не ходи, Грицю», «Була Польща», «Казала мені Солоха», «Про Кармелюка», «Їхав козак за Дунай», «У сусіда хата біла» та ін.
- ↑ Бандуристка з України Оксана Герасименко / Свобода 12 вересня 1990 № 174
- Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти / Торбан[недоступне посилання з липня 2019]
- Мала українська музична енциклопедія / Видавництво «ДНІПРОВА ХВИЛЯ»: Мюнхен 1971