Французький інститут Далекого Сходу
Французький інститут Далекого Сходу | |
---|---|
EFEO ![]() | |
![]() | |
![]() | |
48°51′52″ пн. ш. 2°17′32″ сх. д. / 48.864444444444° пн. ш. 2.2922222222222° сх. д. | |
Тип | науково-дослідний інститут ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Maison de l'Asied ![]() |
Засновано | 15 грудня 1898 ![]() |
Засновник | Поль Думер ![]() |
Директор | Nicolas Fiévéd ![]() |
Приналежність | Міністерство вищої освіти та наукових досліджень Франціїd ![]() |
Членство у | ![]() |
Штаб-квартира | Париж і XVI округ Парижа ![]() |
Адреса | avenue du Président-Wilsond ![]() |
Сайт | efeo.fr(фр.) ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Французький інститут Далекого Сходу (ФІДС) (фр. L'École française d'Extrême-Orient (EFEO) — французький інститут, що спеціалізується на вивченні азійських спільнот, заснований в 1898 році як «Археологічна місія в Індокитаї».
Був дослідницькою організацією, на зразок тих, що вже до цього були створені в Римі та Афінах. Спочатку розташовувався в Сайгоні, потім в Ханої, весь час до початку Другої світової знаходився під патронажем генерал-губернатора Індокитаю.
У 1954 році (поразка Франції при Дьєнб'єнфу) штаб-квартира ФІДС переїхала на постійне місце в Париж.
У сферу наукових інтересів входять Південна і Південно-Східна Азія, Далекий Схід. Регіональні дослідницькі центри знаходяться в Гонконзі (КНР), Пуні і Пудучеррі (Індія), Джакарті (Індонезія), Кіото і Токіо (Японія), Пномпені і Сиємреапі (Камбоджа), Сеулі (Південна Корея), В'єнтьяні (Лаос), Куала-Лумпурі (Малайзія), Рангуні (Бірма), Бангкоку і Чіангмаї (Таїланд), Тайбеї (Тайвань), Ханої (В'єтнам).
- Catherine Clémentin-Ojha et Pierre-Yves Manguin, Un Siècle pour l'Asie, l'École française d'Extrême-Orient, 1898—2000, Les Éditions du Pacifique/École française d'Extrême-Orient, Paris, 2001