Перейти до вмісту

Францішек Дубравський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Францішек Дубравський
Народивсяневідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1665 Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРіч Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьдипломат Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], депутат[d], Маршалок Сейму Речі Посполитої і скарбник перемиськийd Редагувати інформацію у Вікіданих
РідQ63531335? Редагувати інформацію у Вікіданих

Францішек Дубравський з Дубравки гербу Сас (пом. 1665) — маршалок сеймовий 1654 р. та коронаційний 1649 р., підстароста, підкоморій перемишльський, полковник посполитого ополчення Руського воєводства під час повстання Хмельницького, каптуровий суддя. Перемишльської землі 1648 р.[1].

Депутат Вишенського сеймику на надзвичайних сеймах 1637 і 1647 років[2]. Депутат надзвичайного сейму 1637, 1638, 1646, 1647 років[3]. У 1648 році брав участь у комісії, яка під головуванням Адама Киселя намагалася домовитися з Богданом Хмельницьким. Депутат сейму 1649/1650 рр. від Вишенського сеймика Руського воєводства[4]. У 1651 році як посланець він їздив до князя Трансільванії Дєрдя I Ракоці, щоб переконати його укласти союз з Польщею. Того ж року він став депутатом Головного коронного трибуналу. Під час шведського потопу залишався вірним королю Яну II Казимиру. У 1657 р. деякий час був комендантом перемишльським.

Був маршалком зборів Руського воєводства у: 1642, 1645, 1646, 1647, 1650, 1657 роках[5].

Депутат Вишенського сейму на коронаційному 1649, 1649/1650, 1650, звичайному 1654, 1658 років[6].

На сеймі 1649/1650 рр. він був призначений з парламентського кола комісаром Люблінської військової комісії, яка мала займатися виплатою непогашених грошей війську[7].

Його син був перемишльським єпископом-суфраганом — Павло Костянтин Дубравський.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. 21. Lauda sejmikowe. T. 2. Lauda wiszeńskie 1648—1673 r., Lwów 1911, s. 15.
  2. ↑ Przemysław Paradowski, W obliczu «nagłych potrzeb Rzeczypospolitej». Sejmy ekstraordynaryjne za panowania Władysława IV Wazy, Toruń 2005, s. 245.
  3. ↑ Jan Dzięgielewski, Izba poselska w systemie władzy Rzeczypospolitej w czasach Władysława IV, Warszawa 1992, s. 165.
  4. ↑ Łucja Częścik, Sejm warszawski w 1649/50 roku, 1978, s. 148.
  5. ↑ . Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. T. 20. Lauda sejmikowe. T. 1. Lauda wiszeńskie 1572—1648 r., Lwów 1909, s. XXVI.
  6. ↑ Stefania Ochmann-Staniszewska, Zdzisław Staniszewski, Sejm Rzeczypospolitej za panowania Jana Kazimierza Wazy. Prawo — doktryna — praktyka, tom II, Wrocław 2000, s. 342.
  7. ↑ Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 129.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Францішек_Дубравський