Францішек Нітославський
Францішек Ксаверій Нітославський | |
---|---|
Народився | 1680 Станиславів, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 1755 Житомир, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Поховання | Івано-Франківськ |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | поляк |
Діяльність | політик |
Відомий завдяки | меценат |
Посада | підвоєвода Київський |
Термін | 1738—1754 роки |
Попередник | ? |
Наступник | Францішек Казимир Хоєцький |
Конфесія | католицтво |
Рід | Нітославські |
Батько | Павло Нітославський |
Мати | Магдалена Ожевич |
Родичі | Ясинські |
У шлюбі з | Ельжбета Куницька |
Діти | 3 сина та 2 доньки |
Францішек Ксаверій Нітославський (пол. Franciszek Ksawery Nitosławski, 1680, м. Станиславів, нині Івано-Франківськ — 1755) — урядник та військовий діяч Речі Посполитої.
Народився 1680 року в м. Станиславів (нині Івано-Франківськ, Україна). Походив із заможного польського шляхетського роду Нітославських гербу Доленга. Син Павла Нітославського, бургграфа вінницького, полковника коронних військ.
1730 року отримав посаду ловчого холмського. Наприкінці 1720-х років призначається гродським суддею м. Києва. За заповітом батька завершив фінансування будівництва костелу тринітаріїв у Станіславі, який було освячено у 1732 році.
У 1738 році стає підвоєводою Київським. На цій посаді намагався активно боротися з гайдамацьким рухом. Для цього налагоджував стосунки з кошовими отаманами Запорозької Січі, зокрема Семеном Єремієвичем та Якимом Ігнатовичем. У 1740 році отримав під опіку село Яроповичі.
У 1753 році брав участь (разом з повітовим суддею Лукашем Богдановичем) у розслідуванні справи щодо нібито викрадання і вбивства житомирськими євреями-орендарями сина шляхтича Студзенського. Усіх було визнано винними, з яких 6 четвертовано.
Помер Францішек Нітославський у 1755 році, ймовірно у Житомирі. Його було поховано в крипті костелу тринітаріїв у Станиславові.
Дружина — Ельжбета Куницька. Діти:
- Сини Антоній, Юзеф та Лукаш померли молодими, не залишивши потомства
- Уршуля (1710-), дружина Станіслава Щеньовського
- Йоанна-Катаржина (1720-д/н), дружина Антонія Урсина-Прушинського гербу Равич
- Завальнюк К. Останній із визначних Щеньовських. — Винниця, 2004. — С. 11.
- Мицик Ю. А. Кілька документів до історії запорозького козацтва XVII — пп. XVIII ст. // Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорозького козацтва. Матеріали наукових читань Д. Яворницького. Збірник статей. — Запоріжжя, 1993. — С. 85–101.
- Справа Стефана Студзенського.
- Niesiecki K. Herbarz Polski. — Lipsk, 1841. — T. VI. — S. 571. (пол.)
- Nitosławski. (пол.)
- Монастир тринітаріїв[недоступне посилання з липня 2019]
- Opis pobytu OO. Trynitarzy w Stanisławowie[недоступне посилання з липня 2019]. (пол.)
- Franciszek Ksawery Nitosławski. (пол.)
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |