Перейти до вмісту

Франц Абт

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франц Абт
нім. Franz Abt
Основна інформація
Дата народження22 грудня 1819(1819-12-22)[1][2][…]
Місце народженняАйленбург, Королівство Пруссія, Німецький союз[1][3][4]
Дата смерті31 березня 1885(1885-03-31)[1][3][…] (65 років)
Місце смертіВісбаден, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][3][4]
ПохованняNordfriedhofd
Громадянство Саксонське королівство
Професіїкомпозитор, диригент, хоровий диригент, поет
ОсвітаЛейпцизький університет і Школа Святого Томи (Лейпциг)
Жанриchoir workd, daljátékd і пісня
CMNS: Файли у Вікісховищі
Пам'ятник Францу Абту в Брауншвейзі

Франц Абт (нім. Franz Abt; 22 грудня 1819, Айленбург — 31 березня 1885, Вісбаден) — німецький композитор і хоровий диригент[5], автор більше 3 тисяч творів, головним чином вокальних.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Айлендурзі (Північна Саксонія). З 1838 року вивчав богослов'я у Лейпцизькій школі Святого Фоми, де особисто познайомився з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом. На початку 1841 року він став капельмейстером в Бернбурзькому придворному театрі, а восени того ж року — отримав ту ж посаду в Цюриху, в акціонерному театрі, що знаходився під керівництвом Шарлотти Бірх-Пфайфер. Оцінений співочими товариствами як учитель співу, диригент і улюблений композитор, Абт залишався у Цюриху до осені 1852 року, поки не був запрошений до Брауншвейзького придворного театру другим капельмейстером. Навесні 1855 року герцог Брауншвейзький призначив його першим капельмейстером.

Музика

[ред. | ред. код]

Творча спадщина Абта налічує більше 600 опусів, і більше 3000 окремих творів. Він працював головним чином у вокальному жанрі, і зокрема багато писав для чоловічого хору, бо вважав, що репертуару для цього типу колективів бракує. Власне твори для чоловічого голосу врешті і принесли найбільший успіх Абту у Швейцарії та Німеччині. Чимало творів Абт написав і для мішаного хору, як а капела так і з супроводом. Він також написав чимало вокалізів, вокальних ансамблів та пісень для дітей.[6]

Стиль Абта відзначається легкістю винаходу, простотою форм, але без претензії на глибину чи індивідуальність. Багато його пісень співалися повсюдно й укріпилися у популярному репертуарі. Завдяки простоті мелодики деякі його пісні, такі як «Wenn die Schwalben heimwärts ziehn та Die stille Wasserrose» помилково вважають народними.[6]

У спадщині Абта є також три опери: «Des Königs Scharfschütz», «Die Hauptprobe» і «Reisebekanntschaften». В ранній період Абт чимало створив п'єс для фортепіано, салонного характеру. Але вони ніколи не мали тієї популярності, яку мають його вокальні твори.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]