Франц Антон фон Герстнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зображення
Громадянство Австрійська імперія
Титул лицар[1]
Дата народження 19 квітня 1796(1796-04-19)[2]
Місце народження Прага[3][4][…]
Дата смерті 12 квітня 1840(1840-04-12)[3][4][…] (43 роки)
Місце смерті Філадельфія[1]
Батько Franz Josef Gerstnerd
Рід діяльності інженер, інженер-будівельник, професор, railway engineer
Працівник у Віденський технічний університет
Заклад освіти Чеський технічний університет
Місце активності Відень[3]
CMNS: Франц Антон фон Герстнер у Вікісховищі

Франц Антон фон Герстнер (нім. Franz Anton Ritter von Gerstner, чеш. František Antonín Gerstner; бл. 1795, Прага — 1840, Філадельфія) — австрійський інженер-будівельник, професор і піонер залізниці, який народився в Королівстві Богемія в тодішній монархії Габсбургів.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Син фізика та піонера залізниці Франца Йозефа Герстнера, Франц Антон фон Герстнер вивчав інженерію, філософію, технологію та машинобудування в Політехнічному інституті в Празі. Герстнер навчався в Празькому університеті, а потім у Постійному технічному інституті в Празі, який допоміг заснувати його батько, а потім у 1817 році Франц Антон викладав інженерію у Віденському політехнічному інституті.

З 1820 року Ґерстнер разом із батьком працював над піонерським проєктом ділянки Будвейс — Лінц залізниці Дунай — Влтава, а в 1822 році здійснив свою першу поїздку до Англії, щоб вивчати будівництво залізниці. У 1824 році він залишив професорську посаду згідно з контрактом і став керівником будівництва кінної залізниці Будвейс — Лінц — Гмунден. У цій якості Герстнер здійснив другу навчальну поїздку до Англії в 1826/27. У 1828 році він залишив будівництво через зростаючі розбіжності в думках з акціонерами компанії-оператора щодо процесу будівництва, який ставав дорожчим, ніж планувалося. Залізничну лінію завершив Маттіас фон Шенерер і її відкрито 1 серпня 1832 року.

Франц Антон фон Герстнер

У 1829 році Герстнер здійснив третю навчальну поїздку до Англії, а в 1834 році став керівником планування кількох залізничних ліній у Російській імперії, де в 1836/37 роках він побудував Царськосельську залізницю, яка відкрилася з Санкт-Петербурга 30 жовтня. 1837 р. З 1838 р. Герстнер за дорученням представників російського царського двору і в власних інтересах вивчав північноамериканську залізничну систему. Одним із місць, які він відвідав, був віадук Томаса в Балтіморі, штат Меріленд.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Lehrgegenstände der praktischen Geometrie am polytechnischen Institut, Prag, 1818.
  • Über die Vortheile der Anlage einer Eisenbahn zwischen der Moldau und Donau. Wien, 1824.
  • Bericht an die P.T. Herren Actionärs über den Stand der k. k. privilegierten Eisenbahn-Unternehmung zwischen der Moldau und Donau, vom Bauführer Franz Anton Ritter von Gerstner. Wien, Dezember 1827.
  • Über die Vortheile der Unternehmung einer Eisenbahn zwischen der Moldau und Donau. Wien, Februar 1829.
  • Handbuch der Mechanik. von Franz Joseph Ritter von Gerstner. Aufgesetzt, mit Beitr. von neuern englischen Konstruktionen vermehrt u. hrsg. von Franz Anton Ritter von Gerstner. Wien 1831—1834.
  • Bericht über den Stand der Unternehmung der Eisenbahn von St. Petersburg nach Zarskoje Selo. 1838.
  • Berichte aus den Vereinigten Staaten von Nordamerica, über Eisenbahnen, Dampfschiffahrten, Banken und andere öffentliche Unternehmungen. C. P. Melzer, Leipzig 1839.
  • Die innern Communicationen der Vereinigten Staaten von Nordamerika. Wien 1842—1843.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Catalog of the German National Library
  2. http://katalog.ahmp.cz/pragapublica/permalink?xid=5989FFB41DDD4D7696384526F2D272D3&scan=27#scan27
  3. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119342375 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б Czech National Authority Database
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Gerstner, Franz Anton Ritter von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 5. — S. 160.
  6. Картотека Амбургера

Інтернет-ресурси

[ред. | ред. код]