Свістель Франц

Свістель Франц
Свістель Франц
	Хорунжий Франц Свістель. На постою УСС за Збручем 1917 року.
Народився	17 липня 1887; Бучач, нині Тернопільська область
Помер	4 липня 1966 (78 років); Сіракузи
Країна	ЗУНР США
Національність	українець
Діяльність	правник, громадський діяч, політик
Alma mater	Львівський, Віденський університети
Військове звання	поручник УГА
Партія	УНДО
Конфесія	греко-католик
Рід	Свістелі
Батько	Тома Свістель
Мати	Павліна Свістель з Янґелів
Родичі	брати о. Юліан, Антон, Микола, сестра Йосифа
Діти	Володимир, Дарія (Марковська)
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Свістель.

д-р Франц Свістель (17 липня 1887, Бучач — 4 липня 1966, Сіракузи, США) — український адвокат, громадсько-політичний діяч в Галичині, США. Доктор права.^[1]

Життєпис

Народився 17 липня 1887 року в м. Бучачі, нині райцентр Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в сім'ї шевця.

Закінчив Бучацьку гімназію^[1]. Право студіював у Львівському та Віденському університетах, навчався також у Вищій торговельній школі у Відні. Працював адвокатом у Перемишлі.

Мобілізований під час перша світової війни, воював у складі Легіону УСС. З листопада 1918 р. — державний комісар Перемишлянського повіту ЗУНР.^[2] Разом з УГА в липні 1919 р. перейшов за Збруч, воював у її складі (четар, поручник).

1922 р. повернувся до Галичини, мав адвокатську практику в Бережанах, Перемишлянах (тут у нього проходив практику земляк — майбутній доктор Михайло Гузар — вояк УГА, адвокат^[3]), Львові. 1928 р. обраний послом до Сейму. Був головою Перемиського^[1] повітового комітету УНДО. З 1937 р. — у Львові (деякий час — генеральний секретар УНДО). Восени 1939 р. переїхав до Кракова.

1941 р. заарештований ґестапо, потрапив до концентраційного табору Аушвіц. Звільнений 1945 р., перебував у таборі для переміщених осіб у Німеччині. З 1949 (або 1950) року мешкав у Сіракузах (США). Брав участь у діяльності українських емігрантських організацій: член виділу Українського конґресового комітету Америки, Товариства колишніх вояків УГА.

Помер 5 липня 1966 року. Похований на українському католицькому цвинтарі Івана Хрестителя у місті Сіракузи, штат Нью Йорк.

Примітки

↑ ^а ^б ^в Мельничук, с. 237.
↑ Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2015. [Архівовано 2014-10-07 у Wayback Machine.]
↑ Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 757.

Джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Мельничук Б. Свістель Франц // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 237. — ISBN 978-966-528-279-2.

Посилання

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[БМ-1] а ^б ^в Мельничук, с. 237.

[2] Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 23 жовтня 2015. [Архівовано 2014-10-07 у Wayback Machine.]

[3] Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 757.

[1]

[2]

[3]

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave
Нормативний контроль	GKG: /g/120qdvws