Фрегати типу «Івер Гюітфельд»
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: |
|
| Оператори: |
 Королівські військово-морські сили Данії |
| Основні характеристики | |
| Водотоннажність: | 6 645 т |
| Довжина: | 138,7 м |
| Ширина: | 19,8 м |
| Осадка: | 5,3 м |
| Швидкість: | 30 вузлів |
Фрегати типу «Івер Гюітфельд» (дан. Iver Huitfeldt-klassen) — серія з трьох фрегатів ВМС Данії. Головний корабель було введено в експлуатацію в 2011 році. Призначені для заміни трьох застарілих корветів типу «Нільс Юель». Названі на честь Івера Гюітфельда[en].
Носить ім'я Івера Гюітфельда (1665-1710), дансько-норвезького військово-морського офіцера, адмірала, героя Великої Північної війни.
Прототипом фрегатів цього типу став корабель управління та підтримки «Абсалон». Завдяки використанню основних конструкторських рішень, втілених у попередника, вдалося істотно знизити вартість фрегата[1]. Фрегат підтримує стандартну для данського флоту модульну концепцію StanFlex і має 6 слотів для змінних модулів[2].
На відміну від «Абсалона», який розроблявся як корабель управління і підтримки, фрегати типу «Івер Хуітфельдт» призначені для вирішення бойових завдань. У перспективі планується оснастити їх крилатими ракетами «Томагавк»[3], після чого вони стануть першими ударними кораблями данського флоту.
Корпус семипалубний з 15 водонепроникними відсіками. У порівнянні з прототипом у фрегата на одну палубу менше і відсутня внутрішня багатофункціональна палуба. Прийняті спеціальні міри для зниження радіо - і інфрачервоної сигнатури, акустичних шумів і магнітних полів. Димова труба спеціально сконструйована для захисту антени РЛС SMART-L від гарячих відпрацьованих газів. З метою захисту екіпажу від засобів масового ураження (радіоактивні забруднення, хімічна і біологічна зброя) корабель розділений на шість ізольованих зон з автономними повітряними фільтрами і шлюзами для переходу в сусідні відсіки.
Рухова установка фрегата виконана за схемою CODAD. До її складу входять 4 дизеля MTU 20V 8000 M70, встановлених попарно у двох машинних відділеннях. Максимальна швидкість становить 28 вузлів.
Корабель забезпечується електроенергією від двох дизель-генераторів, що мають дизелі фірми «Катерпіллер» (CAT3512 і CAT3508) генератор Лерой-Соммер (Leroy-Somer). Потужність дизель-генераторів 1360 кВт (1850 л. с.) і 920 кВт (1250 л.с.).
На кораблі встановлені два керма фірми Беккер, носовий підрулюючий пристрій потужністю 900 кВт (1200 л.с.), активні стабілізатори.
Будівництво кораблів здійснюється в три етапи. На першому етапі в доці відбувається збірка корпусу зі зварних блоків. На другому етапі встановлюється загальнокорабельне обладнання. Після спуску на воду корабель буксирується на військово-морську базу Корсор (Naval Station Korsor), де встановлюється озброєння та апаратура військового призначення.
Будівництво головного корабля почалося в лютому 2008 року. Збірка корабля з блоків здійснюється на верфи Lindø в Оденсе (Odense Staalskibsværft). Блоки для складання корпусу виробляються на Балтійському заводі в Клайпеді (Литва) і на баржі доставляються в Оденсе. У виробництві блоків зайнята також верф Локса (Естонія). Всі три верфі входять до складу компанії AP Møller-Maersk A/S.
Вартість контракту на будівництво трьох кораблів становить 4,7 млрд данських крон або в середньому 1,5 млрд крон (€210 млн.) на один корабель. Для порівняння, фрегати типу FREMM коштують від €280 млн. (французький варіант) до €350 млн. (італійський варіант), голландський фрегат «Де Зевен Провинсиен» і іспанський фрегат «Альваро де Базан» — €400 млн, німецький фрегат «Заксен» — €700 млн.
Фрегати оснащуються бойовою інформаційно-керуючою системою Terma C-flex, зібраної з комерційно доступних компонентів, включаючи сервери, консольні та інтерфейсні комп'ютери, комутатори локальної мережі та блоки безперебійного живлення (все в 19-дюймових змінних модулях). Система побудована на основі відкритої архітектури T-Core.
C-flex обробляє інформацію від сенсорів, в реальному часі будує тривимірну модель бойової обстановки та видає дані для керування зброєю. Через тактичну мережу обміну даними фрегат обмінюється інформацією з іншими бойовими одиницями на морі, на суші й в повітрі.
Електронне обладнання, встановлене на фрегаті, включає:
- РЛС дальнього виявлення SMART-L (дальність 400 км);
- Багатофункціональна РЛС APAR, здійснює супровід цілей і наведення зенітних ракет;
- Навігаційна РЛС Furuno;
- Внутрішньокорпусна гідроакустична станція Atlas ASO 94;
- Інфрачервоний візир Seastar Seafire III;
- РЛС управління стрільбою Saab CEROS 200;
- Система електронного попередження та оцінювання EDO.
Система ППО, якою оснащені фрегати типу «Івер Хуітфельдт», аналогічна системі ППО голландських фрегатів типу «Де Земен Провинсиен» і німецьких фрегатів типу «Заксен». Основу системи складають радар дальнього виявлення SMART-L діапазону L і багатофункціональний радар APAR[en] діапазону I. РЛС APAR здійснює супровід цілей і керування ракетами в режимі переривчастого постійного випромінювання (Interrupted Continuous Wave Illumination, ICWI). Система розрахована на одночасне керування 32 ракетами, з яких 16 перебувають на кінцевій ділянці траєкторії в режимі напівактивного самонаведення[4]. Боєзапас розміщений в установках вертикального пуску Mk41 (4 модулі по 8 клітинок, до 32 ракет SM-2 IIIA) та УВП Mk56 (2 модуля по 6 контейнерів, до 24 ракет ESSM).
Як зброю ППО самооборони в задній частині корабля на даху ангара встановлено 35-мм зенітний автомат «Ерлікон Міленіум».
У первісному варіанті фрегат озброєний двома 76-мм артилерійськими установками «ОТО Бреда». Вони розташовані в носовій частині корабля лінійно-піднесено і займають слоти А і B. У перспективі в слоті А буде встановлено 127-мм установка, а в слоті B — другий 35-мм зенітний автомат «Ерлікон Міленіум».
Фрегат обладнаний злітно-посадковим майданчиком і стаціонарним ангаром для базування вертольота середнього розміру, подібного AW101. Майданчик може приймати більш важкі вертольоти вагою до 20 тонн.
Корабель оснащений 12-ствольною 130-мм пусковою установкою пасивних перешкод, розрахованою на запуск боєприпасів системи Seagnat. Установка забезпечує повний 360° сектор обстрілу проти протикорабельних ракет.
Екіпаж фрегата складається зі 101 людини, які розділені на 4 дивізіони:
| Найменування дивізіону | Всього | Офіцерів | Старшин | Матросів |
|---|---|---|---|---|
| Медичний дивізіон | 32 | 8 | 3 | 21 |
| Дивізіон озброєнь | 17 | 2 | 3 | 12 |
| Інженерний дивізіон | 32 | 6 | 3 | 23 |
| Дивізіон управління | 20 | 2 | 4 | 14 |
| Всього | 101 | 18 | 13 | 70 |
Всього на кораблі може бути розміщено 165 осіб. Додаткові місця призначені для штабного персоналу, команди вертольота, лікарів, курсантів.
| Назва | Номер | Закладений | Спущений | У строю | Статус |
|---|---|---|---|---|---|
| Iver Huitfeldt | F361 | 02.06.2008 | 11.3.2010 | 21.1.2011 | У складі 2-ї ескадри ВМФ Данії |
| Peter Willemoes | F362 | 12.03.2009 | 21.12.2010 | 22.06.2011 | У складі 2-ї ескадри ВМФ Данії |
| Niels Juel | F363 | 22.12.2009 | 21.12.2010 | 2012 | Проходить випробування |
- Ivar Huitfeldt Class Frigates, Denmark — www.naval-technology.com.
- Официальная страница фрегатов на сайте ВМС Дании [Архівовано 2009-04-02 у Wayback Machine.].
- Projekt Patruljeskib – the Iver Huitfeld class Patrol Ship/Future Frigate [Архівовано 2009-06-15 у Wayback Machine.]. Canadian American Strategic Review — www.casr.ca.
- Three New large Frigate sized Patrol Ships for the RDN granted. Danish Naval History — www.navalhistory.dk, June 22, 2006.
- Future of the Danish Navy: Forget the Baltic Coastline's, look toward the high-sea! Combat Fleet of the World — combatfleetoftheworld.blogspot.com, May 21, 2010.
- ↑ Danish Newspaper article on the Iver Huitfeldt class of frigates.
- ↑ Wertheim, Eric, ред. (2007). The Naval Institute Guide to Combat Fleets of the World: Their Ships, Aircraft, and Systems (вид. 15th). Annapolis, MD: Naval Institute Press. с. 153. ISBN 9781591149552. OCLC 140283156.
- ↑ Article in July 2008 issue of Defence Technology International descripes new frigates. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 квітня 2018. [Архівовано 2008-10-03 у Wayback Machine.]
- ↑ Jane’s Navy International, October 2005, «Live firing tests rewrite the guiding principles»