Фрегати типу «Галіфакс»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрегати типу «Галіфакс»
HCMS Calgary в Перл Харборі, 2014 рік
Служба
Ідентифікація
Параметри
Довжина 134,1 м
Ширина 16,4 м
Осадка 4,9 м
Технічні дані
Рухова установка Двохвалова комбінована установка CODOG

2 газотурбінні установки General Electric LM2500 1 дизельних двигун SEMT Pielstick

Гвинти 2 гвинта
Потужність 47 500 к. с.
Швидкість 29 вузлів (максимальна), 13 вузлів (економного ходу)
Дальність плавання 7000 морських миль при 15 вузлах
Екіпаж 225 чоловік (в тому числі 22 офіцера)
Озброєння
Артилерія 1×1 57-мм АУ Bofors SAK 57
Радіолокаційне озброєння РЛС SAAB Sea Giraffe, AN/SPS-49


Фрегати типу «Галіфакс» (англ.  Halifax-class frigate) — тип багатоцільових фрегатів ОРО, з 1992 року перебувають на озброєнні ВМС Канади. Результат розпочатої у 1970-х роках програми по заміні застарілих есмінців типів Аннаполіс, Макензі, Рестигуш і Сен-Лоран. Крім традиційного протичовнового озброєння, кораблі несли засоби для протидії надводним і повітряним цілям. Першим з дванадцяти кораблів серії став Halifax. Свої імена кораблі отримали на честь столиць або найбільших міст десяти канадських провінцій, а також міст Оттава і Монреаль.

У 2007 році уряд Канади озвучив плани з модернізації кораблів серії. У листопаді 2008 року контракт на проведення робіт отримала група компаній на чолі з Lockheed Martin Canada. Планування робіт було завершено в листопаді 2016 року[1], модернізація всіх 12 кораблів повинна завершитися в 2018 році.

У жовтні 2011 року також було оголошено про розробку нового проекту перспективного корабля флоту Канади, який повинен буде замінити фрегати типу «Галіфакс» і есмінці типу «Ірокез». Будівництво цих кораблів заплановано на початок 2020-х років.

Проект

[ред. | ред. код]

Роботи з проектування корабля було розпочато в 1977 році в рамках Canadian Patrol Frigate Program з метою заміни застарілих есмінців, які перебували на озброєнні флоту. У липні 1983 року урядом було затверджено бюджет на будівництво першої серії з шести фрегатів. У грудні 1987 року було замовлено ще шість кораблів. Відображаючи зміни в довгостроковій стратегії розвитку флоту, фрегати проектувалися як багатоцільові кораблі з особливим акцентом на дії проти підводних човнів.

Водотоннажність фрегатів становила 4830 тонн. Максимальна довжина 134,65 м, ширина — 16,36 м, осадка — 4,98 м. В цілому, корабель вийшов більшим, ніж есмінці типу «Ірокез». Рушій корабля — два гвинти регульованого кроку, які працюють від ЕУ CODOG, що включає в себе дві газотурбінні установки General Electric LM2500 і дизельний двигун SEMT Pielstick. Корабель розвиває швидкість до 29 вузлів. При русі на дизельному двигуні зі швидкістю 15 вузлів, дальність плавання становить 7000 миль.

Озброєння

[ред. | ред. код]

Для пошуку і знищення підводних човнів на відстані від корабля, фрегат несе на борту протичовновий вертоліт CH-124 Sea King. Вертоліт може здійснювати зліт і посадку при хвилюванні до 6 балів. Для ураження підводних човнів поблизу, фрегати мають на озброєнні протичовнові торпеди Mark 46, що запускаються з двох торпедних апаратів.

Протикорабельне озброєння складається з двох пускових установок ракет «Гарпун», розташованих у середній частині корпусу між ангаром і трубою. Протиповітряна оборона забезпечується пусковими установками ЗРК «Сі Сперроу»(Sea Sparow, Морський горобець), а для відбиття повітряних атак поблизу корабель озброєний ЗАК «Phalanx», встановленим на даху вертолітного ангару.

У носовій частині корабля встановлена 57-мм артилерійська установка Bofors SAK 57, скорострільність становить 220 пострілів за хвилину, дальність ведення вогню — 17 км

На озброєнні кораблів є два комплекси постановки перешкод Shield Mark 2, виробництва BAE Systems. Є комплекс протиторпедного захисту AN/SLQ-25 Nixie.

Дві РЛС управління вогнем SPG-503 (STIR 1.8) виробництва Thales Nederland розташовані на даху містка і на майданчику перед ангаром. Також кораблі оснащені РЛС повітряного огляду AN/SPS-49, РЛС виявлення надводних цілей Ericsson HC150 Sea Giraffe і навігаційної РЛС Kelvin Hughes type 1007. Гідроакустичне озброєння складається з підкильної ГАС AN/SQS-510 і комплексу CANTASS з буксируваною антеною.

Список кораблів

[ред. | ред. код]
Назва Номер Судноверф Дата закладки Дата спуску на воду Дата вступу до складу флоту Примітки
Halifax FFH 330 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 19 березня 1987 року 30 квітня 1988 року 29 червня 1992 року У строю
Vancouver FFH 331 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 19 травня 1988 року 8 липня 1989 року 23 серпня 1993 року У строю
Ville de Québec FFH 332 MIL Davie Shipbuilding, Лозон 16 грудня 1988 року 16 травня 1991 року 14 липня 1994 року У строю
Toronto FFH 333 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 22 квітня 1989 року 18 грудня 1990 року 29 липня 1993 року У строю
Regina FFH 334 MIL Davie Shipbuilding, Лозон 6 жовтня 1989 року 25 січня 1992 року 29 грудня 1993 року У строю
Calgary FFH 335 MIL Davie Shipbuilding, Лозон 15 червня 1991 року 28 серпня 1992 року 12 травня 1995 року У строю
Montréal FFH 336 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 8 лютого 1991 року 28 лютого 1992 року 21 липня 1994 року У строю
Fredericton FFH 337 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 25 квітня 1992 року 26 червня 1993 року 10 вересня 1994 року У строю
Winnipeg FFH 338 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 20 березня 1993 року 25 червня 1994 року 23 червня 1996 року У строю
Charlottetown FFH 339 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 18 грудня 1993 року 1 жовтня 1994 року 9 вересня 1995 року У строю
St. John's FFH 340 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 24 серпня 1994 року 26 серпня 1995 року 26 червня 1996 року У строю
Ottawa FFH 341 Saint John Shipbuilding, Сент-Джон 29 квітня 1995 року 31 травня 1996 року 28 вересня 1996 року У строю

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]