Фрегати типу «Галіфакс»
Фрегати типу «Галіфакс» | ||
---|---|---|
HCMS Calgary в Перл Харборі, 2014 рік | ||
Служба | ||
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Довжина | 134,1 м | |
Ширина | 16,4 м | |
Осадка | 4,9 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | Двохвалова комбінована установка CODOG
2 газотурбінні установки General Electric LM2500 1 дизельних двигун SEMT Pielstick | |
Гвинти | 2 гвинта | |
Потужність | 47 500 к. с. | |
Швидкість | 29 вузлів (максимальна), 13 вузлів (економного ходу) | |
Дальність плавання | 7000 морських миль при 15 вузлах | |
Екіпаж | 225 чоловік (в тому числі 22 офіцера) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1×1 57-мм АУ Bofors SAK 57 | |
Радіолокаційне озброєння | РЛС SAAB Sea Giraffe, AN/SPS-49 |
Фрегати типу «Галіфакс» (англ. Halifax-class frigate) — тип багатоцільових фрегатів ОРО, з 1992 року перебувають на озброєнні ВМС Канади. Результат розпочатої у 1970-х роках програми по заміні застарілих есмінців типів Аннаполіс, Макензі, Рестигуш і Сен-Лоран. Крім традиційного протичовнового озброєння, кораблі несли засоби для протидії надводним і повітряним цілям. Першим з дванадцяти кораблів серії став Halifax. Свої імена кораблі отримали на честь столиць або найбільших міст десяти канадських провінцій, а також міст Оттава і Монреаль.
У 2007 році уряд Канади озвучив плани з модернізації кораблів серії. У листопаді 2008 року контракт на проведення робіт отримала група компаній на чолі з Lockheed Martin Canada. Планування робіт було завершено в листопаді 2016 року[1], модернізація всіх 12 кораблів повинна завершитися в 2018 році.
У жовтні 2011 року також було оголошено про розробку нового проекту перспективного корабля флоту Канади, який повинен буде замінити фрегати типу «Галіфакс» і есмінці типу «Ірокез». Будівництво цих кораблів заплановано на початок 2020-х років.
Роботи з проектування корабля було розпочато в 1977 році в рамках Canadian Patrol Frigate Program з метою заміни застарілих есмінців, які перебували на озброєнні флоту. У липні 1983 року урядом було затверджено бюджет на будівництво першої серії з шести фрегатів. У грудні 1987 року було замовлено ще шість кораблів. Відображаючи зміни в довгостроковій стратегії розвитку флоту, фрегати проектувалися як багатоцільові кораблі з особливим акцентом на дії проти підводних човнів.
Водотоннажність фрегатів становила 4830 тонн. Максимальна довжина 134,65 м, ширина — 16,36 м, осадка — 4,98 м. В цілому, корабель вийшов більшим, ніж есмінці типу «Ірокез». Рушій корабля — два гвинти регульованого кроку, які працюють від ЕУ CODOG, що включає в себе дві газотурбінні установки General Electric LM2500 і дизельний двигун SEMT Pielstick. Корабель розвиває швидкість до 29 вузлів. При русі на дизельному двигуні зі швидкістю 15 вузлів, дальність плавання становить 7000 миль.
Для пошуку і знищення підводних човнів на відстані від корабля, фрегат несе на борту протичовновий вертоліт CH-124 Sea King. Вертоліт може здійснювати зліт і посадку при хвилюванні до 6 балів. Для ураження підводних човнів поблизу, фрегати мають на озброєнні протичовнові торпеди Mark 46, що запускаються з двох торпедних апаратів.
Протикорабельне озброєння складається з двох пускових установок ракет «Гарпун», розташованих у середній частині корпусу між ангаром і трубою. Протиповітряна оборона забезпечується пусковими установками ЗРК «Сі Сперроу»(Sea Sparow, Морський горобець), а для відбиття повітряних атак поблизу корабель озброєний ЗАК «Phalanx», встановленим на даху вертолітного ангару.
У носовій частині корабля встановлена 57-мм артилерійська установка Bofors SAK 57, скорострільність становить 220 пострілів за хвилину, дальність ведення вогню — 17 км
На озброєнні кораблів є два комплекси постановки перешкод Shield Mark 2, виробництва BAE Systems. Є комплекс протиторпедного захисту AN/SLQ-25 Nixie.
Дві РЛС управління вогнем SPG-503 (STIR 1.8) виробництва Thales Nederland розташовані на даху містка і на майданчику перед ангаром. Також кораблі оснащені РЛС повітряного огляду AN/SPS-49, РЛС виявлення надводних цілей Ericsson HC150 Sea Giraffe і навігаційної РЛС Kelvin Hughes type 1007. Гідроакустичне озброєння складається з підкильної ГАС AN/SQS-510 і комплексу CANTASS з буксируваною антеною.
Назва | Номер | Судноверф | Дата закладки | Дата спуску на воду | Дата вступу до складу флоту | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Halifax | FFH 330 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 19 березня 1987 року | 30 квітня 1988 року | 29 червня 1992 року | У строю |
Vancouver | FFH 331 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 19 травня 1988 року | 8 липня 1989 року | 23 серпня 1993 року | У строю |
Ville de Québec | FFH 332 | MIL Davie Shipbuilding, Лозон | 16 грудня 1988 року | 16 травня 1991 року | 14 липня 1994 року | У строю |
Toronto | FFH 333 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 22 квітня 1989 року | 18 грудня 1990 року | 29 липня 1993 року | У строю |
Regina | FFH 334 | MIL Davie Shipbuilding, Лозон | 6 жовтня 1989 року | 25 січня 1992 року | 29 грудня 1993 року | У строю |
Calgary | FFH 335 | MIL Davie Shipbuilding, Лозон | 15 червня 1991 року | 28 серпня 1992 року | 12 травня 1995 року | У строю |
Montréal | FFH 336 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 8 лютого 1991 року | 28 лютого 1992 року | 21 липня 1994 року | У строю |
Fredericton | FFH 337 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 25 квітня 1992 року | 26 червня 1993 року | 10 вересня 1994 року | У строю |
Winnipeg | FFH 338 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 20 березня 1993 року | 25 червня 1994 року | 23 червня 1996 року | У строю |
Charlottetown | FFH 339 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 18 грудня 1993 року | 1 жовтня 1994 року | 9 вересня 1995 року | У строю |
St. John's | FFH 340 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 24 серпня 1994 року | 26 серпня 1995 року | 26 червня 1996 року | У строю |
Ottawa | FFH 341 | Saint John Shipbuilding, Сент-Джон | 29 квітня 1995 року | 31 травня 1996 року | 28 вересня 1996 року | У строю |