Фредерік Вайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Вайн
Frederick Vine
Народився17 червня 1939(1939-06-17)
Лондон, Велика Британія
Помер21 червня 2024(2024-06-21)[1] (85 років)
Країна Велика Британія
Діяльністьгеолог, викладач університету, геофізик
Галузьгеологія
Alma materколедж Святого Іоаннаd і Латимерська вища школаd
Знання мованглійська[2]
ЗакладПринстонський університет і Університет Східної Англії
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Нагороди

Фредерік Джон Вайн (17 червня 1939 — 21 червня 2024) — англійський морський геолог і геофізик. Він зробив ключовий внесок у теорію тектоніки плит, допомагаючи показати, що морське дно поширюється від хребтів середнього океану із симетричним малюнком магнітних розворотів у базальтових породах по обидва боки.

Раннє життя

[ред. | ред. код]

Фредерік Вайн народився в Чизіку,[3] Лондон, і здобув освіту в Латимерській вищій школі та коледжі Сент-Джонс, Кембридж[4], де вивчав природничі науки та морську геофізику.

Тектонічні плити

[ред. | ред. код]

Вайн захистив дисертацію на тему «Магнетизм на морському дні» під керівництвом Драмонда Метьюза. Познайомившись з Гаррі Гейсом, він усвідомлював розширення морського дна, де дно океану виконує роль «конвеєра», що відходить від центрального хребта.  Робота Вайна разом із Драмондом Меттьюзом та Лоуренсом Морлі з Геологічної служби допомогла визначити варіації магнітних властивостей океанічної кори, які зараз відомі як гіпотеза Вайн — Метьюз — Морлі. Зокрема, вони підтримали ідею про те, що розповсюдження морського дна відбувається в середині океанічних хребтів. Вайн і Метьюз показали, що базальт, створений на хребті середнього океану, фіксує полярність і силу поточного магнітного поля Землі, перетворюючи, теоретичну стрічку в «магнітофон». Крім того, вони показали, що магнітні розвороти, «застиглі» в цих гірських породах, як припускає Аллан Кокс, можна розглядати як паралельні смуги, які віддаляються перпендикулярно від хребта.

Академічні здобутки

[ред. | ред. код]

Джон Вайн працював з Е.Мурсом над офіолітом у горах Троодос на півдні Кіпру. Він працював з Р. Лівермором та А. Смітом над історією магнітного поля Землі. Він працював з електропровідністю гірських порід з нижньої континентальної кори з Р. Россом та П. Гловером.

У 1967 році Вайн став доцентом кафедри геології та геофізики в Принстонському університеті. У 1970 році він перейшов до Школи екологічних наук Університету Східної Англії, ставши там професором у 1974 році. Був деканом 1977—1980 рр та знову з 1993—1998 рр. Після 1998 року він був професором Університету Східної Англії, а потім у 2008 році він став там заслуженим професором.

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Медаль Артура Луїса в 1968 р.
  • Медаль Бігелоу з океанографічного інституту Вудса Хоула в 1970 р.
  • Медаль Бігзбі з Лондонського геологічного товариства в 1971 р.
  • Медаль Чепмена з Королівського астрономічного товариства 1973 р.
  • Відзнака Королівського товариства в березні 1974 р.
  • Премія Едварда Епплтона і приз в Інституті фізики 1977 р.
  • Медаль Г'юза з Королівського товариства 1982 р.
  • Міжнародна премія Бальцана 1981 р.
  • Медаль з Лондонського геологічного товариства в 2007 р.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.theguardian.com/science/2024/aug/07/frederick-vine-obituary
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 10 грудня 2013. Архів оригіналу (PDF) за 10 грудня 2013. Процитовано 22 жовтня 2020.
  4. ↑ Vine, Fred J. (1939- ) Summary (англ.).
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фредерік_Вайн