Фредерік Річардс Лейланд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Річардс Лейланд
англ. Frederick Richards Leyland
Голова Фредеріка Лейденд, 1879, художник Данте Габрієль Росетті.
Народився30 вересня 1832(1832-09-30)
Велика Британія
Помер4 січня 1892(1892-01-04)[1] (59 років)
Лондон, Сполучене Королівство
ПохованняБромптонський цвинтар
ГромадянствоВелика Британія Велика Британія
Національністьанглієць
Місце проживанняЛіверпуль
Діяльністьсудновласник і колекціонер творів мистецтва
БатькоJohn Leylandd[2]
МатиAnne Jane Richardsd[2]
У шлюбі зFrances Dawsond[2]
ДітиFlorence Leylandd, Frederick Dawson Leylandd[3], Frances Leylandd[3] і Francis George Leyland Woosterd[2]
CMNS: Фредерік Річардс Лейланд у Вікісховищі

Фредерік Річардс Лейланд (англ. Frederick Richards Leyland) (30 вересня 1831 — 4 січня 1892) — британський судновласник і колекціонер творів мистецтва з Ліверпулю.[4]

Пароплав «Danube» (1856) мав паровий двигун і вітрильне спорядження, був побудований для «Bibby» компанії у 1856 році і проданий в «Leyland Line» у 1873 році.
«Зачарований Мерлін», художник Едвард Берн-Джонс.
Симфонія кольору плоті і рожевого кольору: портрет Френсіс Лейланд, 1871–1874, написаний Вістлером.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

В 1844 році мати Фредеріка Лейланда переконала «John Bibby & Sons», найстарішу судноплавну лінію Ліверпуля, взяти його до себе як учня. Лейланд, служачи учнем в цій фірмі піднявся і став партнером «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).

У 1850 році залізні пароплави довели свою вигідність і міцно ввійшли до флоту. Торгівля велася в першу чергу з Середземномор'ям, експортуючи товари британського виробництва в обмін на місцеві сільсько-господарські продукти. Фредерік Річардс Лейланд, як говорили, грав важливу роль для введення в «Bibby» пароплавів в 1850 році для середземноморської торгівлі.

У 1861 році Фредерік Річардс Лейланд стає партнером в фірмі «John Bibby, Sons & Co.» (до цього звалася «John Bibby & Sons»).

У 1867 році Лейланд взяв в оренду Speke Hall (Спік зал) в Ліверпулі і у 1869 році купив будинок у Лондоні на 49 Princes Gate.

1872 рік. Товариство «John Bibby, Sons & Co.», що складалося з компаньйонів (партнерів) в числі яких був Фредерік Річардс Лейланд, розпалося.[5]

У 1873 року Фредерік Річардс Лейланд одержав контрольний пакет акцій і бере правління від Джеймса Біббі на себе, бо Джеймс має намір піти у відставку. Лейланд зберег за собою право використовувати назву компанії «John Bibby, Sons & Co.» (він не проводив це в життя) і здавання компанії в найм. На цьому етапі компанія мала тільки чисто червоний прапор.

У 1873 році Фредерік Річардс Лейланд викупив 21 судно у підприємців братів Біббі, які віддали йому контроль над компанією, і Лейланд змінив назву компанії на назву з його власним ім'ям «Leyland Shipping Line».[5]

Меценат

[ред. | ред. код]
Павича кімната.
Edward Burne-Jones надгробний пам'ятник. Бромптонське кладовище.

Перші закази Лейланда були до Россетті і Джеймс Макнейл Вістлер, і дати з 1864 по 1867 рік. Лейланд збирав мистецтва епохи Відродження, а також, що з прерафаелітів, Вістлер і Альберт Мур.

Лейланд замовив картину «Зачарований Мерлін» , написану художником пре-рафаелітом Едвардом Берн-Джонсом, яка була створена між 1872 і 1877 роками. На картині зображена сцена з легенд короля Артура — захоплення Мерліна разом з Леді Озера, Німуе. Мерлін показаний в пастці, безпорадним в кущі глоду, тоді як Німуе читає з книги заклинань.

У 1870-х роках Лейланд уповноважив Вістлера прикрасити свою їдальню. Отримана Павичева кімната вважається одним з найбільших творів Вістлера.[6]

Останні роки

[ред. | ред. код]

В 1888 році Фредерік Річардс Лейланд відійшов від активного бізнесу, залишивши свого сина Фредеріка Доусона Лейланда (англ. Frederick Dawson Leyland) головним над судноплавною лінією.[5][7]

4 січня 1892 а Фредерік Лейланд впав і помер на залізничній станції Блекфрайарс, залишивши свою компанію без керівника. Джон Рівз Еллєрман (англ. John Reeves Ellerman) (1862 —), Крістофер Фернесс (англ. Christopher Furness) і Генрі О'Хейген (англ. Henry O'Hagen) сформували компанію, щоб купити флот у виконавців «Leyland Line». Еллєрман був призначений керуючим директором.[5] Так у 1892 році Джон Рівз Еллєрман зробив свій перший крок у судноплавстві очоливши консорціум, який придбав «Leyland Line» у покійного Фредеріка Річардса Лейланда.

Один з найбільших судновласників Великої Британії Фредерік Річардс Лейланд у 1892 році був похований на Бромптонському кладовищі , у Лондоні.[8] Похоронний пам'ятник Лейланду — це тільки одна така робота Едварда Берн-Джонс, найкращий похоронний пам'ятник з мистецтв і ремесел у Великій Британії, а також в списку Класу II.[9]

Після смерті

[ред. | ред. код]

У 1892 році Джон Еллєрман зробив свій перший крок у транспортні провідними консорціуму, який придбав «Leyland Line» кінця Фредерік Річардс Лейланд.

У 1901 році Еллєрман продав цей бізнес американському магнату Джону Пірпонту Моргану за £ 1,2 млн, який негайно війшов у склад «International Mercantile Marine Company».


Після смерті Лейланда, його вдова продала Павичеву кімнату американському промисловцю і колекціонеру творів мистецтва Карл Ланг Фрір (англ. Charles Lang Freer), який демонтував Павичеву кімнату і відправив її в Сполучені Штати. В даний час вона знаходиться в Смітсонівському музеї в галереї мистецтв Фріра у Вашингтоні, федеральний округ Колумбія.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Фредерік Лейланд одружився з Френсіс Доусон (англ. Frances Dawson) (1834–1910) у 1855 році, але вони розлучилися у 1879 році.

У них було четверо дітей:

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lochnan K. A. Leyland, F(rederick) R(ichards) // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T050805
  2. ↑ а б в г Kindred Britain
  3. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ "The Plimsoll Sensation: The Great Campaign to Save Lives at Sea". Авторы: Nicolette Jones
  5. ↑ а б в г Grace's Guide. British industrial history.
  6. ↑ Шаблон:NHLE
  7. ↑ Linda Merrill, "Leyland, Frederick Richards (1831–1892)", Oxford Dictionary of National Biography, Oxford University Press, 2004. Retrieved 4 November 2015]
  8. ↑ Brompton.org
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 13 липня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фредерік_Річардс_Лейланд