Фредерік фон Розенберг

Фредерік фон Розенберг нім. Frederic Hans von Rosenberg
Фредерік фон Розенберг
Прапор Імперський міністр закордонних справ Німеччини
22 листопада 1922 — 12 серпня 1923
Прем'єр-міністр:	Вільгельм Куно
Президент:	Фрідріх Еберт
Попередник:	Йозеф Вірт
Наступник:	Густав Штреземан
Народження:	26 грудня 1874(1874-12-26) Берлін, Німецька імперія
Смерть:	30 липня 1937(1937-07-30) (62 роки) Фюрстенцель, Баварія, Третій Рейх
Національність:	німець
Країна:	Німецький Райх
Освіта:	Боннський університет, HU Berlin і Женевський університет
Медіафайли у Вікісховищі

Фредерік Ганс фон Розенберг (нім. Frederic Hans von Rosenberg; 26 грудня 1874, Берлін — 30 липня 1937, Фюрстенцель) — німецький політик і дипломат, Імперський міністр закордонних справ Веймарської республіки (1922-1923).

Біографія

Розенберг був сином генерал-майора Йоганна фон Розенберга (1844–1913). Він відвідував гімназію Фрідріха Вільгельма в Берліні, міську школу у Вісмарі, гімназію великого князя Каролінум в Нойштреліці та королівську гімназію Вільгельма в Кенігсберзі. Після закінчення середньої школи він почав вивчати право та камеральні науки в Рейнському університеті імені Фрідріха Вільгельма. У 1894 році він був прийнятий до Корпусу Боруссії Бонн. Також навчався в Женевському університеті та Берлінському університеті імені Фрідріха Вільгельма. Після отримання ступеня доктора права працював дипломатом в Антверпені та Берліні. Він був членом німецької делегації та співпідписантом Брест-Литовського договору. У 1918—1919 рр. очолював політичний відділ у міністерство закордонних справ Німеччини. Він був послом Німеччини у Відні в 1920—1921 рр. і в Копенгагені в 1921—1922 рр.

Вільгельм Куно (попереду) і Фредерік фон Розенберг у червні 1923 року

22 листопада 1922 року його призначили Імперським міністром закордонних справ Веймарської республіки у кабінеті Вільгельма Куно. У своїй промові в Райхстаг Веймарської республіки 16 квітня 1923 року він заявив про готовність Німеччини відновити репарації, які були призупинені через окупацію Рура. Після відставки кабінету міністрів він залишив уряд Рейху в серпні 1923 року. У 1924 році став послом у Стокгольмі. З 1933 по 1935 рік був послом в Анкарі.

Він одружився з Марією Луїзою Генрієт Термен (1880–1958), донькою генерал-лейтенанта Шарля Філіпа Термена, у Касселі 5 листопада 1900 року. У пари народилися син і чотири дочки.

Література

• Maria Keipert (Red.): Biographisches Handbuch des deutschen Auswärtigen Dienstes 1871–1945. Herausgegeben vom Auswärtigen Amt, Historischer Dienst. Band 3: Gerhard Keiper, Martin Kröger: L–R. Schöningh, Paderborn u. a. 2008, ISBN 978-3-506-71842-6.
• Frederic von Rosenberg. Korrespondenzen und Akten des deutschen Diplomaten und Außenministers 1913-1937. Herausgegeben von Winfried Becker. Deutsche Geschichtsquellen des 19. und 20. Jahrhunderts, Band 66. Herausgegeben von der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften durch Klaus Hildebrand und Gerrit Walther. Oldenbourg Verlag, München 2011, ISBN 978-3-486-70103-6.
• Winfried Becker: Frederic von Rosenberg (1874-1937). Diplomat vom späten Kaiserreich bis zum Dritten Reich, Außenminister der Weimarer Republik. Schriftenreihe der Historischen Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, Band 83. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2011. ISBN 978-3-525-36076-7.
  • як електронна книга: ISBN 978-3-647-36076-8.

Посилання

• Бібліографія. Фредерік фон Розенберг // Німецька національна бібліотека
• Winfried Becker: Frederic von Rosenberg, in: NDB-online.
• BArch N 2250