Фредрика Бремер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредрика Бремер
швед. Fredrika Bremer
ПрізвиськоFiken
ПсевдонімF. B., F. B—r., Fr. B. і Fr. Br.
Народилася17 серпня 1801(1801-08-17)[1][2][…]
Piikkiöd, Південно-Західна Фінляндія, Або-Б'єніборзька губернія, Швеція[2]
Померла31 грудня 1865(1865-12-31)[2][4][…] (64 роки)
Årsta Castled, Ганінге, лен Стокгольм, Швеція[5][4]
ПохованняÖsterhaninge Churchd
Країна Швеція[6]
Діяльністьписьменниця
Сфера роботифемінізм
Мова творівшведська
Роки активності1828 і 1820-ті[7]1850-ті[7]
Magnum opusHerthad
БатькоKarl Fredric Bremerd[8]
Брати, сестриCharlotte Quidingd[9]

CMNS: Фредрика Бремер у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Фредрика Бремер (швед. Fredrika Bremer, 17 серпня 1801, Або, Князівство Фінляндське — 31 грудня 1865, фамільний замок Ерста, під Стокгольмом) — шведська письменниця, мандрівниця, впливова феміністка, педагогиня-просвітниця. Найбільший відгук отримав її феміністський роман «Герта, або Історія однієї душі» (1856).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 17 серпня 1801 року в місті Або в тодішній шведської провінції, у родині багатого купця.

Сігрід Фрідман. Пам'ятник Фредриці Бремер. Стокгольм

У 1804 році в трирічному віці з родиною переїхала у маєток за 20 миль від Стокгольма, який придбав батько. Фредрика прожила там майже безвиїзно до 1820 року. Виховання, отримане нею та її сестрами, було вкрай суворе: батьки, особливо батько, були дуже суворі й грубі й не звертали жодної уваги ні на темперамент, ні на нахили своїх дітей. Постійний сором та одноманітна, похмура обстановка, справляли сильне враження на палку, живу Фредрику: вона відчувала, що в ній приховані сили, які гинуть без користі, і вона почала хворіти.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

У 1821 році вирушила з родиною на південь Франції. В цей час Фредрика познайомилася з творами Шиллера, які справили дуже сильне враження. Після повернення єдиною розвагою і розрадою одноманітного домашнього життя стала літературна творчість[11].

Всупереч тиску родини, Фредрика так і не вступила у шлюб і віддала все життя літературі. У 1820-1830-х роках вона анонімно опублікував збірку оповідань «Картини повсякденного життя», сімейні романи «Сусіди», «Рідний дім». За ці твори нагороджена малою золотою медаллю Шведської академії.

У 1840-х роках виступала з підтримкою робітничого руху у Великій Британії.

З 1849 по 1851 роки здійснила поїздку на Кубу та у США, де зустрічалася з Ральфом Емерсоном, Генрі Лонгфелло, Натанієлем Готорном. Пізніше подорожувала Швейцарією, Італією, Палестиною та Грецією. Залишила подорожні замальовки.

Фредріка Бремер померла 31 грудня 1865 року в родинному замку Ерста, під Стокгольмом.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У славетному свого часу романі Луїзи Мей Олкотт «Маленькі жінки» героїні читають прозу Фредрики Бремер.

Біографічний роман про кубинську подорож Фредрики Бремер «Фредріка в раю» (1999) написав кубинський письменник Рене Васкес Діас, який живе у Швеції.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фредрика Бремер