Френкель Семен Романович
| Френкель Семен Романович | |
 | |
| Народження: |
1875 Умань, Київська губернія, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
1937 Москва |
| Країна: | Російська імперія |
| Освіта: | медичний факультет Харківського університетуd |
| Партія: | Конституційно-демократична партія |
Семен Френкель (вариант имени и отчества Соломон Рувимович; 1875, Умань — 1937, Москва) — український лікар, депутат Державної думи I скликання від Київської губернії, видатний вчений-рентгенолог і радіолог, професор (1929).
Піонер енцефалографії та інших неінвазивних методів в рентгенології, а також у галузі використання контрастних препаратів у рентгенодіагностиці[1].
Народився в Умані в єврейській родині[2][3][4][5]. Згідно з деякими джерелами, мав православне віросповідання[6]. Закінчив Білоцерківську гімназію[7]. Вступив на медичний факультет Київського університету, але в 1896 за участь у студентській Вітровській демонстрації арештований, відрахований з Київського університету і висланий з Київської губернії.
У 1898 закінчив медичний факультет Імператорського Харківського університету. Працював лікарем в Умані, ординатором єврейських лікарень, завідував установою з надання медичної допомоги незаможним хворим на дому. Учасник освітніх і благодійних установ Умані.
У лютому 1906 заарештований і кинутий до Уманської в'язниці, тяжко захворів, звільнений під поручительство лікарської корпорації. Член місцевого Уманського комітету Конституційно-демократичної партії. Під час виборів до Думи стверджував, що «єврейське питання треба поставити в першу чергу»[8].
24 квітня 1906 обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київськихгубернських виборчих зборів. Увійшов до складу Конституційно-демократичної фракції. Поставив свій підпис під законопроєктом «Про цивільну рівність».
Після розпуску Державної думи був заарештований, кинутий до в'язниці і притягнутий до суду за поширення серед селян нелегальної літератури. Засуджений до ув'язнення у фортеці на два роки, які в 1908 — 1910 провів у в'язниці Умані.
У 1911 еміґрував з Російської імперії. Близько 3 років проходив практику з рентгенології у Леві-Дорна та інших фахівців у Берліні, Відні, Парижі і Гамбурзі.
З середини 1910-х — в Москві[9], де широко розгорнув медичну і наукову діяльність, спочатку як хірург-онколог, потім як рентгенолог та радіолог.
З 1917 до кінця життя очолював організоване ним рентгено-радіологічне відділення Інституту для лікування злоякісних пухлин при Московському університеті (пізніше при 1-му МГУ (1926)).
З 1922 по 1937 — завідувач рентгенологічного відділення лікарні Лікувально-санаторного управління Кремля.
З 1923 керував відділом променевої терапії (рентгенологічним та радіологічним відділеннями) Інституту з лікування пухлин (пізніше Центрального онкологічного інституту, нині МНДОІ ім. П. Герцена).
У 1926 працював лікарем в лікарні Семашко[10].
З 1929 — професор[9]. Один з основоположників клінічної радіобіології, вивчав аспекти загального впливу іонізуючих випромінювань при локальному опроміненні пухлин, сформулював основні онкологічні принципи променевої терапії злоякісних пухлин. Поставив питання про необхідність концентрувати дозу випромінювання в патологічному вогнищі і щадити оточуючі пухлину тканини[11]. Френкель одним із перших почав застосовувати в терапії інвазивні методи рентгенодіагностики, засновані на використанні рентгеноконтрастних речовин: енцефалографію, вентрикулографію, пієлографію та інші методи.
У 1934 організував кафедру рентгенології I-го Московського медичного інституту і залишався її завідувачем до кінця життя[9][12][13].
Один із засновників Асоціації рентгенологів, був головою Російського товариства рентгенологів і майже беззмінно був членом його правління. Засновник Московського наукового товариства рентгенологів. Брав участь у всіх рентгенівських з'їздах, зробив на них велику кількість доповідей з різних питань рентгенології і з лікування ракових пухлин рентгенівськими променями та випромінюванням радію. Брав участь в міжнародних з'їздах із рентгенології і радіології в Лондоні, Стокгольмі та Цюріху. Опублікував більше 47 друкованих наукових праць. Основні наукові роботи спрямовані на вивчення механізму біологічної дії рентгенівського випромінювання на цитоплазму клітин і плазму крові ссавців, оцінці ефективності рентгенівського опромінення ізольованої крові, що повертається потім до організму, при злоякісних пухлинах, протизапальній рентгенотерапії.
У 1928 — редактор Великої медичної енциклопедії [14] з рентгенології.
Урна з прахом Семена Френкеля похована в колумбарії Новодівичого цвинтаря[15].
Був одружений на педагогові, Анастасії Френкель (1899 — 1953)[16], похована разом з чоловіком (колумбарій Новодівичого цвинтаря, секція 41, 5-1).
В іноземних публікаціях — S. Fraenkel[17][18][19].
- Uber Encephalographie;
- Uber die Wirkung der isolierten Blutbestrahlung auf die Zelle ;
- Die Encephalographie bei psychischen und Nerven-krankheiteh des Kindes-und Sauglingsalters;
- Uber den Emfluss der Rontgenstrahlen auf d. Zellplasma;
- Uber die Roentgenbehand-limg der chirurg. entzundl. Vorgange;
- Die diagnostische Bedeutung der Encephalographie bei Erkrankungen des Gehirns (1925);
- S. Fraenkel. The Practical Application of Encephalography. The British Institute of Radiology, 1926 [20] .
- Брускин Я. М., Френкель С. Р., Новейшие методы хирургической рентгенодиагностики, I ММИ, 1928.
- Брускин Я. М., Френкель С. Р., Диагностическое значение энцефалографии при мозговых заболеваниях, Вестник рентгенологии, 1926, т. V, No 5, стр. 259—274.
- Брускин Я. М., Френкель С. Р., Опыт изучения патологоанатомических изменений при заболеваниях мозга на основании энцефалографии. В кн. «XVII съезд российских хирургов», Л., 1925 и 1926, стр. 264—265.
- Френкель С. Р. Новейшие методы хирургической рентгенодиагностики. Московский государственный университет, 1928. — 143 с.
- Тысяча случаев внутривенной пиелографии.
- Френкель С. Р., Достижения современной рентгенотерапии // Сборник работ пропедевтической хирургической клиники и института для лечения опухолей 1-го Московского Государственного Университета. М., 1924
- Френкель Семён Романович // Лики России[недоступне посилання з Июнь 2019]
- История кафедры рентгенологии
- ФРЕНКЕЛЬ СЕМЕН Романович // Большая Медицинская Энциклопедия
- Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина. 1906 С. 135.
- Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 175 с.
- Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 34.
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 652.
- Айзенштейн А. Профессор Семён Романович Френкель. [Некролог]. // «Советская медицина», 1938. № 2, c. 64.
- Государственный архив Российской федерации. Фонд 523. Опись 1. Дело 216.
- Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 1 (1-й созыв). Дело 122. Лист 19; Фонд 1327. Опись 1. 1905 год. Дело 141. Лист 76-76 оборот.
- ↑ History of Neuroradiology. The British Journal of Radiology (1961)[недоступне посилання з Июнь 2019]
- ↑ Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 34.
- ↑ Уманьпиво [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]: Местный купец Рувин Френкель указан одним из основателей первой в городе пивоварни.
- ↑ Пиво России: Умань [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]: Паровой пивоваренный завод города Умань был учреждён в 1878 году Товариществом из купцов Бергельсона, Рутчайхера, Френкеля, Эттингера.
- ↑ Из истории Умани
- ↑ Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 652. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 14 серпня 2020.
- ↑ В источниках:, дата окончания гимназии 1898 год, совпадает с датой окончания университета.
- ↑ Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 175 с.
- ↑ а б в г Френкель Семён Романович // Лики России[недоступне посилання з Июнь 2019]
- ↑ а б Жильцы домов 1926 г.
- ↑ Московский научно-исследовательский онкологический институт имени П. А. Герцена. Интересные факты. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015.
- ↑ История кафедры рентгенологии 1-го МГМУ[недоступне посилання]
- ↑
Высокое положение С. Р. Френкеля в советской медицине подтверждается, в частности, тем, что, как сообщила газета "Рабочая Москва" от 3 июня 1935 года с. 1, рентгенолог проф. С. Р. Френкель, в числе других светил медицины был приглашен для консилиума в Кремлёвскую больницу к умирающему послу Турецкой республики г-ну Васыфу Чинару. Подпись Френкеля стоит под "Медицинским бюллетенем" вместе главным врачом Кремлевской больницы, академиком М. Б. Кролем, профессорами Фромгольдом, Бурденко, Виноградовым, Линдбергом и врачами Левиным и Соколовым
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. - ↑ Большая медицинская энциклопедия. М.: 1928
- ↑ Колумбарий Новодевичьего монастыря: Даты жизни ошибочно указаны: 1864—1937.
- ↑ Административно-хозяйственное управление ленинградских учреждений АН СССР: Анастасия Николаевна Френкель, педагог очага
- ↑ Liquor Hirnpunktion Röntgenologie
- ↑ Allgemeine Neurologie VII/2
- ↑ Röntgenologie Einschliesslich Kontrastmethoden
- ↑ The Practical Application of Encephalography
- Народились 1875
- Уродженці Умані
- Померли 1937
- Кадети
- Рентгенологи
- Громадські діячі Російської імперії
- Випускники медичного факультету Харківського університету
- Медики Російської імперії
- Депутати Державної думи Російської імперії I скликання
- Померли в Москві
- Викладачі Першого Московського державного медичного університету