Перейти до вмісту

Френк Калверт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Френк Калверт
англ. Frank Calvert
Народився3 вересня 1828(1828-09-03)[1]
Мальта, Королівство Велика Британія
Помер12 серпня 1908(1908-08-12)[1] (79 років)
Чанаккале, Османська імперія
Країна Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльністьантрополог, мистецтвознавець, археолог, дипломат, консул
Знання мованглійська[1]
Нагороди
орден «Османіє» 5th class, Order of the Medjidie

Френк Калверт (1828—1908) — англійський емігрант, консульський чиновник у східному Середземномор'ї та археолог-аматор. Він розпочав пошукові розкопки біля пагорба Гісарлік (місце стародавнього міста Троя) за сім років до прибуття туди Генріха Шлімана .

Біографія

[ред. | ред. код]

Френк був наймолодшим із семи дітей у родині Джеймса Калверта (1778–1852) з Мальти та Луїзи Енн Ландер (1792–1867). Калверт зростав на Мальті, де на той час розташовувалася британська військово-морська база. Він перебував у тіні своїх старших братів і сестер, в основному докладав зусиль до кар'єри своїх старших, більш успішних братів. Він залишався неодруженим. Усе своє життя він зберігав стійку пристрасть до гомерівських епосів і тверду віру в те, що міфи - це історія, а не вигадка.

Уже в 1822 році, Гісарлик був ідентифікований Чарльзом Маклареном, як можливе місце знаходження гомерівської Трої. [2] У 1847 році брат Френка Фрідріх придбав ферму площею понад 2000 акрів (8 км²) в Акджа Кой, до території якої належала й частина пагорба Гісарлик. Ця покупка відіграла вирішальну роль.

Френк не припиняв сприяти кар'єрі своїх братів. У 1855 р., поки Фрідріх займався справами, пов'язаними з Кримською війною, Френк вів значну частину офіційного консульського листування французькою та англійською мовами. Іноді в 1856 і 1858 роках Френк виступав замість Фредеріка у ролі виконуючого обов'язки британського консула. Заміняючи певний час свого старшого брата Джеймса, Френк врешті-решт повністю замінив його на посаді консульського агента Сполучених Штатів у 1874 році, щоправда, на неоплачуваній основі. Цю посаду він обіймав до кінця життя. Окрім того, він іноді ніс службу в місцевих змішаних трибуналах (європейських і турецьких), використовуючи час від часу титул виконуючого обов'язки британського консула.

Окрім виконання своїх консульських обов'язків, Калверт проводив ретельні пошукові розкопки на родинній землі, у тому числі на пагорбі Гісарлик. Він був переконаний, що на цьому місці розташовувалося древнє місто Троя, але в 1908 році помер і ніколи офіційно так і не був пов'язаний з відкриттям Трої. За іронією долі нащадки братів Калвертів тепер висунули претензії стосовно скарбу, знайденого на пагорбі Гісарлик. [3]

У галузі археології Калверт перебуває у тіні свого колеги Гайнріха Шлімана, якого, до слова, пізніше звинуватили у маніпуляціях і використанні доробку Калверта. Шліман мав у розпорядженні значно більший бюджет, ніж Калверт, який відкривав йому, відповідно, більші можливості. Крім того, Калверт соромився свого недостатнього рівня освіти, позаяк був самоуком. З раннього віку він відвідував стародавні міста, вчився розуміти різні культури й намагався дізнаватися, як вони жили. У підлітковому віці відвідав такі місця, як Корфу, Афіни, Єгипет, Брундізій та інші, але здебільшого таки залишався в Троаді - регіоні Малої Азії, який, як тоді вважали, перебував під владою троянців.

На той час, коли Шліман розпочинав розкопки в Туреччині, місцевість, яку традиційно пов'язували з Троєю, знаходилась у Пінарбаші, вершинному пагорбі на південному кінці Троянської рівнини. [4] Шліман здійснив кілька спроб археологічної розвідки у Пінарбаші, але був розчарований знахідками. Шліман не знав, де шукати Трою, і збирався взагалі відмовитись від свого задуму. Лише коли Калверт запропонував розкопати пагорб Гіссарлик, Шліман пішов на все, щоб втілити цей задум у дійсність. Калверт вже здійснював певерхневі розкопки пагорбу, але так і не дійшов до шарів бронзового віку; і все ж, він твердо вірив, що Троя схована десь у пагорбі. [5]

Шліман та Калверт знайшли не лише можливе місце розташування Трої, але й тисячі артефактів, серед яких діадеми з тканого золота, перстені, браслети, сережки з інкрустаціями та різне намисто, ґудзики, пояси та брошки, а також антропоморфні фігури, чаші та посудини для ароматних масел. [6] [7]

У 1996 році американські та британські спадкоємці Калверта домагалися права власності на частину скарбу, знайденого Шліманом на території маєтку Калвертів (позаяк Калверту належала лише половина пагорбу). [3]

Внесок Калверта до пошуків Трої згаданий у телесеріалі ВВС 1985 року " У пошуках троянської війни", написаному та знятому Майклом Вудом .

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Hisarlık – Britannica Online Encyclopedia at www.britannica.com
  3. а б Allen, Susan Heuck (1996). Calvert's Heirs Claim Schliemann Treasure. Archaeology. 49 (1).
  4. Easton, D.F. (May–June 1998). Heinrich Schliemann: Hero or Fraud?. The Classical World. 91 (5): 339. doi:10.2307/4352102. JSTOR 4352102.
  5. Sture Linnér, "Europas Ungtid" (Wahlström och Widstrand), 2002
  6. Lemonick, Michael D. (29 вересня 2011). Troy's Lost Treasure. Процитовано 26 вересня 2011.
  7. Easton, D. F. (1984). Anatolian Studies. Т. 34. British Institute at Ankara. с. 141—169. JSTOR 3642862.

Додаткова література

[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]