Френк Єллоп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Френк Яллоп)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Френк Єллоп
Френк Єллоп
Френк Єллоп
Особисті дані
Повне ім'я Френк Волтер Єллоп
Народження 4 квітня 1964(1964-04-04)[1][2] (60 років)
  Вотфорд, Велика Британія
Зріст 180 см
Громадянство  Канада
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1982—1983 Англія «Іпсвіч Таун»
Професіональні клуби*
1983—1996 Англія «Іпсвіч Таун» 316 (7)
1995   Англія «Блекпул» 3 (0)
1996—1998 США «Тампа-Бей М'ютені» 88 (1)
1983—1998 Всього 407 (8)
Національна збірна
1990–1997 Канада Канада 52 (0)
Тренерська діяльність**
1998 США Проект-40
1999 США «Тампа-Бей М'ютені» (асист.)
2000 США «Ді Сі Юнайтед» (асист.)
2001—2003 США «Сан-Хосе Ерсквейкс»
2004—2006 Канада Канада
2006—2007 США «Лос-Анджелес Гелексі»
2008—2013 США «Сан-Хосе Ерсквейкс»
2013—2015 США «Чикаго Файр»
2015—2017 США «Фінікс Райзінг»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Френк Волтер Єллоп (англ. Frank Yallop; нар. 4 квітня 1964, Вотфорд, Англія) — англо-канадський футболіст і тренер англійського походження.

Єллоп народився у Вотфорді і провів більшу частину своєї клубної кар'єри в Англії, присвятивши 13 років і зігравши більше 300 матчів за «Іпсвіч Таун», в тому числі він грав у перших трьох сезонах Прем'єр-ліги. Виступав в MLS за «Тампа-Бей М'ютені». Представляв Канаду на міжнародному рівні, провів 52 матчі за збірну Канади.

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Хоча Єллоп виріс у Ванкувері, він професійно грав у футбол протягом майже 20 років в Англії і США. У 1983 році у віці 19 років Єллоп підписав професійний контракт з «Іпсвіч Таун»[3], де зіграв 385 матчів і забив 8 голів (у всіх змаганнях). Він разом з клубом вилетів з першого дивізіону в 1986 році, але залишився вірним команді і допоміг їй підвищитися в класі через шість років у новоствореній Прем'єр-лізі, де клуб залишався протягом трьох років до повторного пониження. Єллоп залишився в клубі ще на один сезон після цього.

В більш пізні роки своєї кар'єри в «Іпсвічі» Єллоп грав разом з іншим канадцем, голкіпером Крейгом Форрестом.

Один з його восьми голів за клуб був забитий у лютому 1993 року, «Іпсвіч» обіграв переможця Прем'єр-ліги «Манчестер Юнайтед» з рахунком 2:1 на «Портмен Роуд», в результаті цього «Іпсвіч» посів четверте місце в лізі і були надії завоювати трофей, але замість цього пішов спад у формі, і «Іпсвіч» фінішував 16-м

Після тривалої кар'єри в Англії Єллоп повернувся в Північну Америку в 1996 році, коли підписав контракт з «Тампа-Бей М'ютені» в рамках першого драфту MLS. Після трьох сезонів з «тампою», в яких Єллоп був у стартовому складі практично в кожній грі, він пішов з професійного футболу в кінці сезону 1998 року.

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Пропустивши єдиний чемпіонат світу з участю Канади в 1986 році, Єллоп дебютував у збірній лише у віці 26 років у травні 1990 року в матчі північноамериканського чемпіонату проти Сполучених Штатів. Оскільки ця гра не була визнана офіційною, формально його дебют відбувся через кілька днів на тому ж турнірі проти Мексики.

Він зіграв 52 матчі, не забивши жодного голу. Він представляв Канаду в 27 матчах кваліфікації до чемпіонату світу[4]. Його останній міжнародний матч відбувся в листопаді 1997 року в рамках відбору до чемпіонату світу, суперником була Коста-Рика.

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

Єллоп почав свою тренерську кар'єру в 1998 році з виставковою молодіжною командою Проект-40, з них команда зіграла 5 матчів в рамках туру по Англії. Після туру він став помічником головного тренера «Тампа-Бей М'ютені». У 2000 році він став помічником головного тренера «Ді Сі Юнайтед», Томаса Ронгена.

У 2001 році Єллоп був призначений головним тренером «Сан-Хосе Ерсквейкс», за два дні до супердрафту MLS. Під час міжсезоння Єллоп придбав Джеффа Ейгуса, Лендона Донована, Двейна Де Розаріо, Менні Лагоса, Раміро Корралеса і Ронні Еклунда, а також призначив у ролі помічника Домініка Кінніра. У свій перший рік в Сан-Хосе Єллоп виграв свій перший чемпіонат MLS.

У 2003 році «Ерсквейкс» під керівництвом Єллопа зміг виграти свій другий титул чемпіона MLS.

Єллоп був визнаний тренером 2001 року MLS.

У 2004 році Єллоп став головним тренером канадської збірної[5]. У 2005 році на Золотому кубку КОНКАКАФ Канада не зуміла вийти в плей-оф, ставши третьою в групі і поступившись за різницею м'ячів третій команді з іншої групи, Колумбії, яка виступала на турнірі за запрошенням. У тому ж році Єллоп був введений в канадську футбольну Залу слави.

7 червня 2006 року Єллоп пішов у відставку з поста тренера національної збірної, оскільки він був призначений новим головним тренером «Лос-Анджелес Гелексі»[6]. «Гелексі» не зміг кваліфікуватися до плей-оф у 2007 році, хоча Єллопа захищав нападник команди, Алан Гордон, він заявив:

Ліві лапки У цьому немає провини Френка. У нас було 11 хлопців, які прийшли і пішли через пару місяців. У нас не було зіграності. У нас була група людей, яка намагалася триматися і не сумувати в біді[7]. Праві лапки

Єллоп пішов у відставку в листопаді 2007 року[8].

4 листопада 2007 року стало відомо, що Єллоп викупив свій контракт з «Гелаксі», щоб знову стати головним тренером «Сан-Хосе Ерсквейкс» в сезоні 2008 року[9][10], його місце зайняв голландець Руд Гулліт. Під керівництвом Єллопа команда закінчила регулярний сезон 2012 року на першому місці в лізі, заробивши трофей MLS Supporters' Shield. Єллопа було вдруге визнано найкращим тренером року ліги[11]. Після поганих показників команди на початку сезону 2013 Єллоп покинув «Ерсквейкс» 7 червня 2013 року за згодою сторін[12][13].

31 жовтня 2013 року Єллоп був призначений головним тренером і спортивним директором «Чикаго Файр»[14]. Після того, як майже два сезони команда трималася в нижній частині турнірної таблиці, 20 вересня 2015 року керівництво вирішило звільнити Єллопа. З 63 матчів його команда виграла лише 13[15].

23 грудня 2015 року Єллоп підписав трирічний контракт з клубом United Soccer League «Аризона Юнайтед»[16][17], який наприкінці 2016 року був перейменований в «Фінікс Райзінг». У 2017 році Френк покинув клуб.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Гравець

[ред. | ред. код]

Канада Канада

Англія «Іпсвіч Таун»

США «Тампа-Бей М'ютені»

Тренер

[ред. | ред. код]

США «Сан-Хосе Ерсквейкс»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. http://www.mercurynews.com/ci_20524005/coach-frank-yallops-steady-style-guiding-earthquakes-unprecedented,
  4. Френк Єллоп на сайті ФІФА (англ.)
  5. Yallop Named Men's World Cup Team Head Coach. Canadian Soccer Association (англ.). 16 грудня 2003. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 1 березня 2013.
  6. Galaxy hire former Earthquakes coach Yallop. ESPN FC (англ.). 7 червня 2006. Процитовано 1 березня 2013.
  7. null by Jeff Carlisle - ESPN FC(англ.)
  8. LA Galaxy coach Yallop resigns. ESPN FC. 5 листопада 2007. Процитовано 1 березня 2013.
  9. SI.com — Soccer — Jonah Freedman: Earthquakes steal Yallop back from Galaxy — Monday November 5, 2007 10:14AM
  10. The Official Site of Earthquakes Soccer, LLC — News. Архів оригіналу за 21 травня 2009. Процитовано 12 червня 2017.
  11. Chicago Fire select MLS veteran Frank Yallop as next head coach, director of soccer. mlssoccer.com. 31 октября 2013 года. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 12 червня 2017.
  12. San Jose Earthquakes part ways with coach Frank Yallop. 7 июня 2013 года.
  13. Earthquakes, Frank Yallop part ways. ESPN FC (англ.). Associated Press. 7 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
  14. Chicago Fire Names Frank Yallop as New Head Coach and Director of Soccer. chicago-fire.com. 31 жовтня 2013.
  15. Chicago Fire part ways with head coach Frak Yallop. mlssoccer.com. 20 вересня 2015. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 12 червня 2017.
  16. Two-Time MLS Cup Winner Yallop to Lead United SC. United Soccer League (USL). 23 грудня 2015. Архів оригіналу за грудень 24, 2015. Процитовано 23 грудня 2015.
  17. Frank Yallop Joins United as Head Coach and President of Soccer Ops. Arizona United SC. 23 грудня 2015. Архів оригіналу за грудень 24, 2015. Процитовано 23 грудня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]