Беніто Флоро
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 2 червня 1952 (72 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хіхон, Іспанія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 179 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Іспанія
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | фланговий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Беніто Флоро (ісп. Benito Floro, нар. 2 червня 1952, Хіхон) — іспанський футбольний тренер. У 1992—1994 роках очолював «Реал Мадрид».
Розпочав тренерську кар'єру 1978 року, очоливши тренерський штаб клубу «Сілла» і надалі очолював ряд аматорських кубів, в основному з автономного округу Валенсія. Підвищену увагу цей фахівець приділяв роботі з молоддю. Прийшовши в новий клуб, він відразу ж починав займатися «чисткою дубля» (гравці, які не влаштовували Флоро, покидали клуб, інші ж мали хороші шанси на потрапляння в основу)[1].
Першим професійним клубом у кар'єрі Флоро став клуб «Олімпік» (Хатіва)[en], який очолював у сезоні 1987/88 у Сегунді Б. Наступний рік Беніто провів у цьому ж дивізіоні, тренуючи «Вільярреал».
1989 року Флоро очолив тренерський штаб «Альбасете», що також виступав у Сегунді Б, третьому за рівнем дивізіоні Іспанії. Команда під його керівництвом за два сезони змогла вийти до Прімери[2], вперше у своїй історії, де у дебютному сезоні 1991/92 зайняла високе 7-ме місце.
Талановитого тренера помітив мадридський «Реал» і в 1992 році Флоро очолив «королівський клуб», який зазнавав складний процес зміни поколінь. При ньому «Реал» виграв Королівський кубок[3] і суперкубок Іспанії, втім відібрати чемпіонство у «Барселони», очолюваної Йоганом Кройфом, так і не зумів.
1994 року Флоро покинув вершкових і повернувся в «Альбасете», замінивши Луїса Суареса. Втім другий прихід Флоро до клубу виявився не таким вдалим і у березні 1996 року через незадовільні результати він пішов з команди, яка за підсумками того сезону вилетіла з Прімери.
Наступний сезон 1996/97 Флоро знову розпочав у Прімері, очоливши «Спортінг» (Хіхон), не зміг закінчити його і був звільнений в квітні 1997 року після поразки 0:4 від «Атлетіка».
Надалі тренер покинув Іспанію і з січня до вересня 1998 року тренував японський «Віссел» (Кобе), після чого 1999 і по 2001 рік очолював тренерський штаб мексиканської команди «Монтеррей».
2002 року, після чотирнадцятирічної перерви, Флоро знову став головним тренером «Вільярреала»[4]. Втім цього разу клуб вже був у вищому дивізіоні і мав великі фінансові можливості, тому перед Флоро стояло завдання вивести команду на якісно новий рівень, маючи у своєму розпорядження таких гравців як Хуан Роман Рікельме, Жуліано Беллетті, Фабрісіо Колоччіні, Сонні Андерсон, Родольфо Арруабаррена та інші. Клуб виграв Кубок Інтертото у 2003 році і вперше в історії отримав можливість зіграти у Кубку УЄФА. Хоча Флоро до кінця сезону недопрацював, подавши у відставку в лютому 2004 року, коли команда була на 8 місці, саме закладені ним принципи дозволили «Вільярреалу» дійти до півфіналу Кубка УЄФА
Перед сезоном 2004/05 очолив тренерський штаб «Мальорки»[5], втім вже після восьми турів був звільнений, в яких команда здобула лише одну перемогу.
2005 року став спортивним директором клубу «Реал Мадрид»[6], втім 2006 року, після уходу президента клубу Флорентіно Переса, також покинув команду.
Після п'ятирічної перерви у тренерській роботі, на початку 2009 року Флоро очолив еквадорську «Барселону» (Гуаякіль)[7], з якою не домігся успіху і після відставки влітку того ж року відсудив у клубу близько півмільйона доларів[8].
У січні 2012 року очолив марокканский «Відад» (Касабланка), втім вже 20 вересня його звільнили з посади.
5 липня 2013 року Канадська футбольна асоціація оголосила про призначення Флоро головним тренером національної збірної[9][10]. Під його керівництвом збірна стала учасником Золотого кубка КОНКАКАФ 2015 року, де не зуміла вийти з групи. У вересні 2016 року, після того його збірна не вийшла з групи у відборі на чемпіонат світу 2018 року, він був звільнений[11].
Останнім місцем тренерської роботи був костариканський клуб «Алахуеленсе», головним тренером команди якого Беніто Флоро був з 23 грудня 2016 по 21 серпня 2017 року.
Володар Кубка Іспанії (1):
Володар Суперкубка Іспанії (1):
- Співпереможець Кубка Інтертото (1):
Син Флоро, Антоніо[en] Антоніо, також є футбольним тренером[12].
- ↑ Бенито ФЛОРО (1952). Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ El Albacete hace historia [Albacete make history]. Mundo Deportivo (Spanish) . 10 червня 1991. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ Los mayores desastres del Madrid en Copa [Madrid's biggest Cup disasters]. El Mundo (Spanish) . 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.
- ↑ Floro commits to Villarreal future [Архівовано 13 вересня 2017 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 22 May 2003
- ↑ Floro farewell from Mallorca [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 26 October 2004
- ↑ Madrid turn to familiar Floro [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]; UEFA.com, 23 December 2005
- ↑ Benito Floro: Una apuesta arriesgada (Benito Floro: A gamble) [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]; El Diario de Vida Suave, 15 January 2009 (in Spanish)
- ↑ Benito Floro: Una apuesta arriesgada (Benito Floro: A gamble) [Архівовано 20 серпня 2018 у Wayback Machine.]; El Diario de Vida Suave, 15 January 2009 (ісп.)
- ↑ Report: Canada to name former Real Madrid manager Benito Floro as new coach [Архівовано 6 вересня 2013 у Wayback Machine.]; Major League Soccer, 4 July 2013
- ↑ Former Real Madrid manager Benito Floro named Canadian soccer coach. The Globe and Mail. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 липня 2013.
- ↑ Floro out as Canadian men's soccer coach. The Sports Network. 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
- ↑ Men's head coach Benito Floro sees light at end of Canadian soccer tunnel. The Globe and Mail. 7 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2015.
- Беніто Флоро на сайті ФІФА (англ.)
- Беніто Флоро на сайті transfermarkt.com (англ.)
1 Гіршфельд (в) • 2 Леджервуд • 3 Морган • 4 Ено • 5 Едгар • 6 де Гузман (к) • 7 Тейберт • 8 Беккер • 9 Рікеттс • 10 Джексон • 11 Габер • 12 Якович • 13 Осоріо • 14 П'єтт • 15 Стрейт • 16 Тіссо • 17 де Йонг • 18 Робертс (в) • 19 Пашеку • 20 Уйметт • 21 Ларін • 22 Стаматопулос (в) • 23 Акінделе • Тренер: Беніто Флоро | .svg){kind=small} | |
- Народились 2 червня
- Народились 1952
- Тренери ФК «Вільярреал»
- Тренери ФК «Мальорка»
- Тренери ФК «Реал» Мадрид
- Іспанські футбольні тренери
- Тренери розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 2015
- Тренери ФК «Онтіньєнт»
- Тренери ФК «Альбасете»
- Тренери ФК «Спортінг» (Хіхон)
- Тренери ФК «Віссел» (Кобе)
- Тренери ФК «Монтеррей»
- Тренери ФК «Барселона» (Гуаякіль)
- Тренери ФК «Відад»
- Тренери збірної Канади з футболу
- Тренери ФК «Алахуеленсе»
- Уродженці Хіхона