Френсіс Конрой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френсіс Конрой
англ. Frances Conroy
Народилася13 листопада 1953(1953-11-13)[2][3][…] (71 рік)
Монро, Джорджія, США
Громадянство США
Діяльністькіноакторка, акторка театру, телеакторка, акторка озвучення, акторка
Alma materДжульярдська школа і Ward Melville High Schoold
Роки діяльності1978 — дотепер
У шлюбі зJan Munroed
IMDbnm0175814
Нагороди та премії
CMNS: Френсіс Конрой у Вікісховищі

Фре́нсіс Га́рдман Конрой[5][6] (англ. Frances Hardman Conroy, рід. 13 листопада 1953, Монро, Джорджія, США) — американська акторка театру, кіно, телебачення і озвучування. Володарка премії «Золотий глобус» за «найкращу жіноча роль в телесеріалі — драма» (2004) та 4 номінацій на премію «Еммі» за роль Рут Фішер у телесеріалі «Клієнт завжди мертвий» (2001—2005).

Другу хвилю попудярності здобула численними ролями у серіалі-антології «Американська історія жахів» (2011—2021), за які була двічі номінована на «Еммі».

Інші найвідоміші проєкти за участю Френсіс Конрой: «Закохані» (1984), «Запах жінки» (1992), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Жінка-кішка» (2004), «Авіатор» (2004), «Зламані квіти» (2005), «Схід пітьми» (2007), «Любов трапляється» (2009), «Розбудити Медісон» (2011), «Джокер» (2019), «У руках пса» (2021).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Френсіс Конрой народилася 13 листопада 1953 в місті Монро, штат Джорджія, США[7]. Її мати Оззі Гардман була підприємицею, а батько Вінсент Пол Конрой був фермером і мав ірландське коріння[8]. З 1971 по 1972 рік навчалася в коледжі «Дікінсон» у Карлайлі, штат Пенсільванія, де була членкинею спортивної команди «Русалки» і грала в студентських театральних постановках.

Пізніше переїхала в Нью-Йорк, щоб вивчати драматичне мистецтво в театрі Плейхаус, в школі «Джул'ярдс». Була учасницею «6-ї Джул'ярдської драматичної групи» з 1973 по 1977 рік з Кевіном Конроєм (тезка), Келсі Греммер, Гаррієт Сенсом Гарріс, і Робіном Вільямсом[9].

У 1980 році одружилася з Джонатаном Фьорстом, незабаром розлучилася. З 1992 року одружена з актором Жаном Манро[7]. Була близькою з драматургом Артуром Міллером.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Акторську кар'єру Френсіс Конрой почала в 1970-х участю в різних театральних компаніях. Одну з перших кіноролей Конрой виконала в 1979 році у фільмі Вуді Аллена «Мангеттен» (1979). Через рік дебютувала на Бродвеї в п'єсі Едварда Олбі, «Дама з Дюбука».

Наступні роки Конрой була активна в театрі, де з'явилася в багатьох відомих п'єсах, серед яких «Спуск з гори Морган», «Маленькі лисички» та «Наше містечко». Конрой також чотири рази номінувалася на премію «Драма Деск» і один раз на премію «Тоні».

Френсіс Конрой у 2012 році

У 1992 році акторка потоваришувала з драматургом Артуром Міллером і з'явилася в багатьох його постановках в театрі, в кіно і на телебаченні. У тому ж році вона познайомилася з актором Жаном Манро, з яким незабаром одружилася[7].

Крім театру, Конрой досить багато з'являлася на телебаченні та в кіно. Найвідомішою її телероботою стала роль Рут Фішер у телесеріалі каналу HBO «Клієнт завжди мертвий», в якому вона знімалася з 2001 по 2005 рік. Ця роль принесла Конрой чотири номінації на премію «Еммі», три «Премії Гільдії кіноакторів США»[10] та премію «Золотий глобус» у номінації «Найкраща жіноча роль в телесеріалі — драма».

На великому екрані Френсіс Конрой з'явилася в таких фільмах, як: «Закохані» (1984), «Відчайдушні шахраї» (1988), «Злочини і проступки» (1989), «Запах жінки» (1992), «Несплячі в Сієтлі» (1993), «Жінка-кішка» (2004), «Авіатор» (2004), «Продавчиня» (2005), «Зламані квіти» (2005), «Схід темряви» (2007) і «Любов трапляється» (2009).

У 2008 році вона з'явилася як запрошена акторка в телесеріалі каналу ABC, «Відчайдушні домогосподарки». Грала невеликі ролі в телесеріалах: «Анатомія Грей» (2010), «Така різна Тара» (2011), «Менталіст» (2011).

Велику популярність Френсіс Конрой здобула участю в телесеріалі-антології каналу FX, «Американська історія жаху». У першому сезоні «Будинок-вбивця» вона грала покоївку Мойру О'Гара, за цю роль номована на премію «Еммі» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або фільмі». У другому сезоні «Притулок» втілила ангела смерті Шахат, в третьому «Шабаш» зіграла Міртл Сноу (номінована на «Еммі» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або фільмі»). В четвертому сезоні «Фрік-шоу» грала Глорію Моп, а в шостому сезоні «Роанок» маму Полк. У сьомому сезоні «Культ» зіграла Бібі Беббит — коханку Валері Соланас, учасниці серії злочинів Зодіака.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Фільми

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1979 Мангеттен шекспірівська акторка
1984 Закохані офіціантка
1987 Дивовижна Грейс і Чак Памела
1988 Ракета «Гібралтар» Рубі Генсон
1988 Інша жінка Лінн
1988 Відчайдушні шахраї леді з Палм-Біч
1989 Злочини та помилки власниця будинку
1991 Біллі Батгейт Мері Беган
1992 Запах жінки Крістін Даунс
1993 Несплячі в Сієтлі Ірен Рід
1993 Пригоди Гекльберрі Фінна блукаюча леді
1994 Розвиток Клер
1995 Неонова Біблія міс Сковер
1995 Анжела мати Енн
1996 Суворе випробування Енн Путнем
2002 Покоївка з Мангеттену Паула Барнс
2003 Die, Mommie, Die! Бутсі Карп
2004 Жінка-кішка Офелія Паверс
2004 Авіатор міс Гепберн
2005 Продавчиня Кетрін Баттерфілд
2005 Зламані квіти Дора Андерсон
2006 Іра та Еббі Лінн Віллоубі
2006 Плетена людина докторка Мосс
2007 The Grand Design Френсіс
2007 Схід темряви міс Ґрейторн
2008 Гумбольдтський повіт Розі
2008 Пригоди Десперо Антуанетта
2009 Кохання трапляється мама Елоїзи
2009 Пробуджуючи Медісон Доллі
2009 Замерзла з Маямі Труді Ван Уден
2009 Stay Cool міс Леттенбергер
2009 Сховище пані Бернберг
2010 Вартість крові Джулія Бладворт
2010 Стоун Меделін Мабрі
2011 Tom and Jerry & The Wizard of Oz тітка Ем / Глінда
2011 Супермен: Усі зірки Марта Кент
2013 Sequin Raze докторка Варгенштейн
2013 Superman: Unbound Марта Кент
2014 Abby in the Summer мати
2014 Chasing Ghosts Дара
2015 Welcome to Happiness Клейборн
2016 No Pay, Nudity Андреа
2016 Tom & Jerry: Back to Oz тітка Ем / Глінда
2018 Розповідь міс Олд
2019 Джокер Пенні Флек
2021 У руках пса літня жінка

Телебачення

[ред. | ред. код]
Рік Оригінальна назва Роль
1978 Все добре, що добре закінчується Діана
1982 Королівський роман Чарльза та Діани пані Вотсон
1982 Американський театр Ліліан
1983 Кеннеді Джин Кеннеді Сміт
1986 Сутінкова зона Еллен Пендлтон
1986 Ньюгарт Ліз
1986 Блюз Гілл-стріт леді Портш
1987 Ліндон Бейнс Джонсон: Ранні роки Ім'я персонажки невідоме
1987 Ремінгтон Стіл Гледіс Лінч
1987 Кримінальна історія пані Янковскі
1989 Великі вистави пані Гібс
1990 Закон і порядок Елізабет Гендрікс
1993 Куін місс Бенсон
1994 Ще одна гора Пеггі Брін
1995 Джорні Фіона
1997 Кризовий центр Мерилін
1998 Густіше за кров пані Бірн
1998 Косбі Елізабет
1999 Вбивство в маленькому містечку Марта Лассітер
1999 Старк божевільний Беверлі Роуз
2001—2005 Клієнт завжди мертвий Рут Фішер
2004 Герої Гіґґлітауна ветеринарка-героїня
2006 Чудовий день Камілла Бейлі
2007—2008 Швидка допомога Беккі Райлі
2008 Секретний, публічний журнал Майка Бірбіглія Кеті
2008 Відчайдушні домогосподарки Вірджинія Гільдебранд
2009—2014 Як я зустрів вашу маму Лоретта Стінсон
2010 Частини тіла Джейн Філдс
2010 Щастиве місто Пеггі Гаплін
2010 Анатомія Грей Елеонора Девіс
2010—2013 Скубі-Ду: корпорація «Загадка» Енджі Дінклі
2011 Така різна Тара Сенді Грегсон
2011 Кохання кусається Фей Стратмор
2011 Менталіст Елспет Кук
2011 Американська історія жаху: Будинок-убивця Мойра О'Гара
2012—2013 Американська історія жаху: Притулок Шахат (ангел смерті)
2013 Вогняний перстень Мейбл Картер[en] (англ.)
2013 Пацієнт завжди правий Блайт Баллард
2013—2014 Американська історія жаху: Шабаш Міртл Сноу
2014—2015 Американська історія жаху: Шоу виродків Глорія Мотт
2015 У шлюбі Дженіс
2015 Getting On докторка Аліса Марвел
2015—2017 Casual мати Валері й Алекса
2016 Американська історія жаху: Роенок мама Полк
2016 Справжні О'Ніли бабуся Агнес
2017 Американська історія жаху: Культ Бібі Беббіт
2017 Туман Наталі Рейвен
2017 Ми звичайні ведмеді Фей
2018 Юність Шелдона докторка Флора Дуглас
2018—2019 Уповільнений розвиток Лотті Дотті
2018—2019 Касл-Рок Марта Лейсі
2018 Американська історія жаху: Апокаліпсис Мойра О'Гара
2020 Мертвий для мене Айлін Вуд
2021 Американська історія жаху: Подвійний сеанс Сара «Белль Нуар» Каннінгем

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Повний список нагород разом з номінаціями на сайті IMDb.com[11].

Нагорода Рік Категорія Робота Результат
Золотий глобус 2004 Найкраща жіноча роль в телевізійному серіалі — драма Клієнт завжди мертвий Перемога
Еммі 2002 Найкраща жіноча роль у драматичному серіалі Клієнт завжди мертвий Номінація
2003 Номінація
2005 Номінація
2006 Номінація
2012 Найкраща жіноча роль другого плану в мінісеріалі або телефільмі Американська історія жаху: Будинок-убивця Номінація
2014 Американська історія жаху: Шабаш Номінація
Премія Гільдії кіноакторів США 2002 Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Клієнт завжди мертвий Номінація
2003 Перемога
2004 Найкраща жіноча роль в драматичному серіалі Перемога
Найкращий акторський склад у драматичному серіалі Перемога
2005 Номінація
2006 Номінація
Супутник 2022 Найкращий акторський склад У руках пса Перемога
Кінопремія «Вибір критиків» 2022 Найкращий акторський склад У руках пса Номінація
Сатурн 2012 Найкраща телеакторка другого плану Американська історія жаху: Будинок-убивця Номінація
CinEuphoria Awards 2020 Найкраща жіноча роль другого плану — міжнародний конкурс Джокер Номінація
Премія зовнішнього округу критиків 2000 Найкраща акторка у п'єсі Сходження з гори Морган Перемога
Obie Awards 1993 Найкраща акторка у п'єсі Останній янкі Перемога
Драма Деск 1990 Найкраща жіноча роль у п'єсі Таємне захоплення Перемога

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #132187914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  5. ↑ The Best Plays of 1976–1977.
  6. ↑ John Willis' Theatre World.
  7. ↑ а б в
  8. ↑ Paid Notice - Deaths CONROY, OSSIE RAY. nytimes.com (англ.).
  9. ↑ Alumni News (англ.). The Juilliard School. Архів оригіналу за 11.11.2011.
  10. ↑ The 10th Annual Screen Actors Guild Awards – Winners and Nominees (англ.). Screen Actors Guild Awards.
  11. ↑ Frances Conroy Awards. Frances Conroy—IMDb (англ.).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Френсіс_Конрой&oldid=43764970