Фронт дії націонал-соціалістів/національних активістів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прапор ANS/NA

Фронт дії націонал-соціалістів/національних активістів (нім. Aktionsfront Nationaler Sozialisten/Nationale Aktivisten, аббревіатура ANS/NA) — західнонімецька неонацистська організація, заснована в 1977 році Міхаелем Кюненом під назвою «Фронт дії націонал-соціалістів» (ANS). Основою організації була група молодих неонацистів у Гамбурзі.[1] Після заснування Кюнен заявив, що «ми є революційною партією, яка прагне відновити цінності Третього Рейху», і затвердив версію нацистського прапора, у якій свастика була перевернута, з пробілами, що зливалась з фоном.[2] Кюнен намагався зв’язати свій рух з іншими групами, налагоджуючи зв’язки з організаціями ветеранів Waffen-SS, надсилаючи делегацію на організовані Орденом фламандських бойовиків міжнародні неонацистські мітинги в Діксмейде та тісно співпрацюючи з Wiking-Jugend.[3]

ANS швидко завоювала репутацію провокаторів, привернувши велику увагу в 1978 році, коли її члени зіткнулися з поліцією після проведення мітингу «Справедливість для Гітлера». У 1977 і 1978 роках члени ANS пограбували низку банків і викрали зброю з військових баз. Через звинувачення у плануванні підриву об’єктів НАТО та меморіалу жертв концентраційного табору Берген-Бельзен і спроби звільнити з в’язниці Рудольфа Гесса, колишнього нацистського політика, шість членів були заарештовані та засуджені до одинадцяти років ув’язнення. Сам Кюнен був ув’язнений за розпалювання расової ненависті та насильства в 1979 році після звинувачення у створенні терористичної організації. Перебуваючи у в'язниці, Кюнен написав програму для ANS Die zweite Revolution (Друга революція). Назва є відсилкою на плани лідера SA Ернста Рема в 1934 році.[4][5] Оскільки Кюнен відігравав важливу роль в організації, її діяльність значно зменшилася під час його ув’язнення.[6] У 1981 році Йоганнес Бюгнер, колишній член ANS, був убитий п'ятьма членами ANS за те, що покинув організацію та за деякими чутками нібито був геєм.[7]

Незважаючи на ув'язнення Кюнена, група продовжувала діяти, і після того, як Кюнена було звільнено з в'язниці в листопаді 1982 року[8], вона об'єдналася з Національними активістами (нім. Nationale Aktivisten), рухом однодумців, який базувався у Франкфурті під керівництвом Арндта-Гайнца Маркса, і в Фульда, де головою був Томас Брель[4][9]. Серед інших провідних членів ANS/NA були Крістіан Ворх і Бела Евальд Алтанс.[10]

До 1983 року група налічувала близько 270 членів в це число входили інші тридцять місцевих організацій або «товариства» (нім. Kameradschaften) і продовжувала привертати увагу, проводячи мітинги та розповсюджуючи листівки, розміщуючи рекламу та графіті.[4] Структура організації, що складається як з легального, так і з таємного крила[11], була побудована за зразком гітлерівської SA. Його п'ять головних цілей полягали в тому, щоб припинити заборону Німеччини на нацистську партію, вигнати ненімців з країни, захист навколишнього середовища, протистояти Сполученим Штатам і, нарешті, об'єднання нейтральної та соціалістичної Німеччини[12]. Організація також тісно співпрацювала з Гері Лауком, німецько-американським неонацистом із Небраски, та його NSDAP/AO. NSDAP/AO видавала літературу, наклейки тощо, незаконні згідно з забороною Німеччини на нацистську пропаганду, і експортувала це до Німеччини та ANS/NA.[13]

ANS/NA була заборонена Міністерством внутрішніх справ у 1983 році, а сам Кюнен втік до Франції, але незабаром був депортований назад до Німеччини.[14] Заборона не була несподіванкою[12], і більшість її членів увійшли в групу під назвою Die Bewegung (Рух) і Вільну німецьку робітничу партію (нім. Freie Deutsche Arbeiterpartei; FAP), політичну партію, пов’язану з Die Bewegung.[15] Організація була офіційно розпущена 7 грудня.[16] Незначна політична партія, яка балотувалася на виборах до ландтагу Гессену 1983 року, Aktion Ausländerrückführung – Volksbewegung gegen Überfremdung und Umweltzerstörung, була також заборонена після того, як її визнали пов'язану з ANS/NA.[4]

Незабаром після цього Кюнен знову з’явився з новою групою під назвою Nationale Sammlung, хоча вона також була заборонена в 1989 році.[17] Після цього він почав тактику регулярного формування нових рухів, намагаючись випередити будь-які заборони, і цю політику він продовжував до своєї смерті в 1991 році.[18]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • "Solche Elemente", Der Spiegel 24/1981. p. 104
  • "Unser Traum", Der Spiegel 42/1984, pp. 110-113.
  • Jeffrey M. Bale, "Kühnen, Michael (1955-1991)", Cyprian Blamires, "World Fascism: A Historical Encyclopedia", Volume 2, ABC-CLIO, 2006
  • Christopher T. Husbands, "Militant Neo-Nazism in the Federal Republic of Germany in the 1980s", Luciano Cheles, Ronnie Ferguson & Michalina Vaughan, Neo-Fascism in Europe, Longman, 1991, pp. 86–119
  • Martin A. Lee, The Beast Reawakens, Warner Books, 1997
  • Lee McGowan, The Radical Right in Germany: 1870 To the Present, Pearson Education, 2002
  • Armin Pfahl-Traughber, Rechtsextremismus in der Bundesrepublik, Beck, 2006

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Husbands, p. 93
  2. ↑ Lee, pp. 196-197
  3. ↑ Lee, p. 198
  4. ↑ а б в г Husbands, p. 94
  5. ↑ Bale, pg. 369; "Solche Elemente", p. 104.
  6. ↑ Pfahl-Traughber, p. 56.
  7. ↑ "Solche Elemente", p. 104
  8. ↑ Bale, p. 369.
  9. ↑ McGowan, p. 184-185.
  10. ↑ Lee, p. 255
  11. ↑ Bale, p. 368
  12. ↑ а б McGowan, p. 185.
  13. ↑ Bale, p. 368-369
  14. ↑ "Unser Traum", p. 110
  15. ↑ Husbands, pp. 80-81
  16. ↑ Husbands, p. 91
  17. ↑ Husbands, p. 92
  18. ↑ Husbands, pp. 94-95
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фронт_дії_націонал-соціалістів/національних_активістів&oldid=40646782