Фрумкін Яків Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Яків Павлович Фрумкін
Народився 4 (17) серпня 1902(1902-08-17)
Смоленськ
Помер 2 жовтня 1978(1978-10-02) (76 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР СРСР
Діяльність психіатр
Alma mater Московський університет
Галузь психіатрія
Заклад Київський медичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор медичних наук
Вчителі Pyotr Gannushkind
Партія КПРС
У шлюбі з Фрумкіна Віра Іванівна

Я́ків Па́влович Фру́мкін (4 (17) серпня 1902(19020817), Смоленськ — 2 жовтня 1978, Київ) — український радянський психіатр, професор1932 року), доктор медичних наук (з 1940 року), заслужений діяч науки УРСР (з 1964 року). Член ВКП(б) з 1943 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 (17 серпня) 1902 року у Смоленську. У 1924 році закінчив медичний факультет 1-го Московського університету (учень відомого психіатра П. Б. Ганнушкіна) і до 1930 працював ординатором та асистентом у психіатричній клініці 2-го Московського університету. В 19311932 роках працював в Омському медичному інституті. З 1933 року — завідувач кафедри психіатрії Київського медичного інституту, з 1975 — консультант цієї кафедри.

Могила Якова Фрумкіна

Помер 2 жовтня 1978 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1).

Родина[ред. | ред. код]

Батько доньок-лікарок. Зять — науковець-біохімік, доктор медичних наук Юрій Хмелевський (1930—2014).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 150 наукових праць, які присвячено питанням клініки, систематики, диференційної діагностики та лікування психічних розладів, організації психіатричної допомоги і викладання психіатрії, методологічним питанням психіатрії.

Уперше описав такі клінічні поняття, як «невизначений тип афекту» (при шизофренії), «принцип відповідності» психопатологічних симптомів, деталізував клінічні форми епілепсії та типи епілептичного недоумства, клініку атеросклеротичного галюцинозу, «слідові механізми в психопатологічному симптомоутворюванні», «гострі психопатичні стани», «тріаду Фрумкіна» (при шизофренії). Під керівництвом (консультацією) Я. П. Фрумкіна виконано 9 докторських, 38 кандидатських дисертацій. Його учні очолили кафедри та відділи медичних та науково-дослідних інститутів багатьох регіонів України.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Клинико-диагностический метод П. Б. Ганнушкина» // Советская невропатология, психиатрия и психогигиена, 1933, Т. 2, вып. 5. — с. 10-11.
  • «Материалы к вопросу о клинической классификации эпилепсии» (1936).
  • «Психиатрическая терминология» (1939).
  • «Вопросы психиатрии» (1940).
  • «Краткая дифференциальная диагностика некоторых психических заболеваний» (1950).
  • «Учебный атлас психиатрии» (1962; співавтор).
  • «Психиатрия. Таблицы и схемы» (1978; співавтор).

Література[ред. | ред. код]