Перейти до вмісту

Фрумін Ілля Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрумін Ілля Йосипович
Народився1876 Редагувати інформацію у Вікіданих
Бобруйськ, Мінська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1937 Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Українська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Білорусь Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМедичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор медичних наук (1929)

Фрумін Ілля Йосипович — лікар-ортопед, діяч партії есерів. Один з засновників Київського інституту вдосконалення лікарів. Репресований радянськими органами держбезпеки.

У 1902 році закінчив медичний факультет Київського університету. Учень Сергія Спасокукоцького[ru] та Григорія Биховського.

У березні 1917 року був обраний до Ради об'єднаних громадських організацій, а в ній став одним з двох секретарів[1]. У липні 1917 року обраний до складу Київської міської думи за списком російських соціалістів.

У 1922 році заарештований органами ОДПУ як один з організаторів 2-го Всеросійського з'їзду лікарів (2-й Всеросійський з'їзд лікарських секцій і секції лікарів Всемедикосанпраці)[2].

Завідував кафедрою ортопедії і травматології Київського клінічного інституту в 1926—1937 роках[3]

У 1926-1934 роках був директором Інституту ортопедії і травматології. У 1936 році був у президії I Всеукраїнського з'їзду ортопедів і травматологів.

У 1937 році був заарештований НКВС зі звинуваченням, що входив до київського обласного комітету правих есерів[4]

Мешкав на вулиці Золотоворітській 6.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Щетініна Т. О. Роль громадських організацій в розбудові демократичного суспільства (з досвіду роботи Української Центральної Ради) [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Т. О. Щетініна // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритети розвитку юридичних наук у ХХІ столітті», м. Одеса, 10 — 11 квітня 2015 р. — У 2 частинах. — Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2015. — Ч. І. — С. 28 — 31.
  2. Владимир Аникин. Изгнание за интеллект [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]. 09.01.2017(рос.)
  3. Уваркіна О. В. Підвалини педагогічної спадщини клінічного інституту для удосконалення лікарів [Архівовано 27 грудня 2021 у Wayback Machine.]. (2018) Історія медичної науки, практики та освіти: матеріали науково-практичної конференції, Київ, 26-27 квітня 2018 р. — К.: ВЦ «Рекламне агентство TR Studio», 2018. — C.369-376.
  4. «Ми всіх ворогів народу зметемо з лиця землі, щоб не бруднили наш Радянський Союз…». Великий терор на Київщині в 1937—1938 рр.: механізм, діапазон, специфіка / вступна стаття та публ. О. Бажана / О. Г. Бажан // З архівів ВУЧК, ГПУ, НКВД, КГБ. — 2017. — № 1. — С. 5–86

Джерела

[ред. | ред. код]