Фрунзе Тимур Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрунзе Тимур Михайлович
рос.Фрунзе Тимур Михайлович
Народження5 квітня 1923(1923-04-05)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть19 січня 1942(1942-01-19) (18 років)
Староруський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Національністьросіянин
Країна СРСР
ПриналежністьСРСР СРСР
Рід військВійськово-повітряні сили СРСР
ОсвітаСШ №57 (Москва)d
Роки служби1940—1942
ПартіяВЛКСМ (1938—1942)
Званнялейтенант
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
CMNS: Фрунзе Тимур Михайлович у Вікісховищі
Тимур Фрунзе збиває Ю-87 . Поштова марка СРСР 1960 року

Тимур Михайлович Фрунзе (рос. Тимур Михайлович Фрунзе; нар. 5 квітня 1923(19230405), Харків, Українська РСР, СРСР — 19 січня 1942, Староруський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР) — радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу[1] (16 березня 1942, посмертно), льотчик-винищувач, лейтенант, учасник німецько-радянської війни . Син командувача Червоної Армії та народного комісара військових справ СРСР Михайла Фрунзе. Член ВЛКСМ із 1938—1942.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ранні роки та освіта

[ред. | ред. код]

Народився 5 квітня 1923 в місті Харків, Української РСР в родині народного комісара військових справ СРСР Михайла Васильовича Фрунзе та Софії Олексіївної Попової. Мав старшу сестру Тетяну. Був названий нас честь зановника Імперії Тимуридів Тимура .Батько був революціонером та одним з лідерів Червоної Армії під час громадянської війни. В січні 1925 Михайло Фрунзе був назначеним народним комісаром військових та морських справ у січні 1925. Проте, того ж року в жовтні батько помирає на операційному столі коли Тимуру було всього два роки. Після цього мати Софія покінчила життя самогубством в 1926 році. Тимур та його сестра Тетяна після матері росли у бабусі. У 1931 році, після смерті бабусі, дітей усиновив друг їхнього батька Климент Ворошилов, який отримав дозвіл на усиновлення спеціальною постановою Політбюро ЦК ВКП(б). У Ворошилова тоді не було власних дітей, тому він усиновив Тимура та Тетяну в 1931.

Військова кар'єра

[ред. | ред. код]

У 1938 Фрунзе молодший стає членом Комсомолу. Тимур після закінчення середньої школи вступив до Качинської Червонопрапорної військової авіаційної школи імені А. Ф. М'ясникова. Один з його друзів був Степан Мікоян, син Анастаса Мікояна. З 1940 почав службі в Червоній Армії[2] . У вересні 1941 року закінчив Качинське училище з відзнакою.

Німецько-радянська війна

[ред. | ред. код]

19 січня 1942 року, при виконанні бойового завдання з прикриття військ, Фрунзе в парі з командиром ланки та провідним парою лейтенантом Іваном Шутовим, патрулюючи в районі Старої Руси, виявили 30 бомбардувальників у супроводі винищувачів. Вирішивши атакувати, збили коригувальник Хеншель Hs.126. У бою з чотирма винищувачами Bf-109 і Ме-115[3] збили один Ме-109. Незабаром до бою приєдналися ще 3 Ме-115 і літак Шутова був підбитий. Прикриваючи пошкоджений літак товариша, Тимур Фрунзе витратив весь боєкомплект і був збитий[4] . Підпалена машина увійшла до штопора і врізалася в землю за 500 метрів на північний захід від села Отвідіно Старорусського району[5] .

З військовими нагородами лейтенанта Фрунзе поховали на Ямському цвинтарі в селищі Крестці[6][7] .

Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про присвоєння звання Героя Радянського Союзу начальницькому складу Червоної Армії» від 16[8] 1942 року за « зразкове виконання бойових завдань командування та виявлені при цьому відвагу та геройство» ушанований посмертним званням Героя Радянського Союзу.

Після війни, в 1950-х роках, за бажанням сестри Тетяни, перепохований на Новодівичому цвинтарі в Москві[9] .

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування

[ред. | ред. код]
  • Фрунзенський район у Харкові (з 1973 року), з 2016 року — Немишлянський район
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Великому Новгороді . Там же встановлено анотаційну дошку.
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Хрестцях .
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Липецьку .
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Москві (колишній Теплий провулок)
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Твері .
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Старій Руссі . Там же встановлено погруддя.
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Жуковському Московської області .
  • Вулиця Тимура Фрунзе у Бішкеку, Киргизія .
  • Надовго зарахований до списків 1-ї ескадрильї 161-го винищувального авіаційного полку.
  • В " Артеці " на Алеї Героїв встановлено погруддя Тимура Фрунзе. Ім'я героя також вибито на пам'ятнику " Вони були артеківцями ", встановленому на території артеківського табору «Лазурний».
  • Пам'ятник у дворі школи-інтернату № 2 «Сузір'я» у Волгограді .

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Фрунзе Тимур Михайлович // Авиационная энциклопедия в лицах / Отв. А. Н. Ефимов. — М. : Барс, 2007. — С. 644. — ISBN 978-5-85914-075-6.
  2. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович, 19.01.1942, погиб. Память народа. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  3. ↑ В сообщении замнаркома НКВД Меркулова Ворошилову указаны Ме-115, коих никогда не существовало. Вероятно, это были модификации Ме-109 или Ме-110.
  4. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович, 19.01.1942, погиб. Память народа. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  5. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович, 19.01.1942, погиб. Память народа. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  6. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович. Память народа. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  7. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович. Память народа. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  8. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 16 марта 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — № 11 (170). — Число 5 (4). — С. 1. Архівовано з джерела 14 листопада 2021.
  9. ↑ Донесение о безвозвратных потерях : Фрунзе Тимур Михайлович. Память народа. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  10. ↑ Документ о награде : Фрунзе Тимур Михайлович, Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда»). Память народа. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  11. ↑ Документ о награде : Фрунзе Тимур Михайлович, Герой Советского Союза (Орден Ленина и медаль «Золотая звезда»). Память народа. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фрунзе_Тимур_Михайлович