Фрідман Олексій Максимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідман Олексій Максимович
Народився17 лютого 1940(1940-02-17)
Москва, СРСР
Помер29 жовтня 2010(2010-10-29) (70 років)
Єрусалим, Ізраїль
ПохованняТроєкуровське кладовище
Країна СРСР
 Росія
Діяльністьфізик, астроном, викладач університету
Alma materНовосибірський державний університет[1]
Галузьастрономія
ЗакладМФТІ
МДУ
Інститут астрономії РАН
Вчене званняпрофесор[d]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
ВчителіСагдєєв Роальд Зіннурович
Відомі учніГорькавий Миколай Миколайович
Аспіранти, докторантиAlexander Frenkeld[1]
ЧленствоРосійська академія наук
Нагороди
Державна премія Росії Державна премія СРСР
CMNS: Фрідман Олексій Максимович у Вікісховищі

Олексій Максимович Фрідман (17 лютого 1940, Москва — 29 жовтня 2010, Єрусалим) — радянський і російський учений, спеціаліст в галузі астрофізики та фізики гравітуючих систем. Академік РАН (2000, член-кореспондент з 1994), лауреат Державної премії СРСР (1989), двічі лауреат Державної премії Росії (2003, 2008).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї хірурга, доктора медичних наук Максима Юхимовича Фрідмана (1903—1990) та вчительки французької мови Феліції Яківни Шейнбаум (1907—1999)[2]. З боку батька сім'я була впродовж поколінь пов'язана з медициною: дід Юхим Іванович (Хаїм Ізраїлевич) Фрідман був земським лікарем, бабуся Рахіль (Марія) Едуардівна Гіллельсон — зубним лікарем. Двоюрідний брат батька — історик літератури Максим Ісаакович Гіллельсон[ru].

У 1963 році Олексій Фпідман закінчив Новосибірський державний університет, потім навчанвся в аспірантурі. В 1966—1969 працював молодши науковим співробітником Інституту ядерної фізики Сибірського відділення АН СРСР[ru], а в 1969—1971 — старшим науковим співробітником. У 1971 році переведений на посаду завідувача лабораторії ІЗМІРАН[ru] і працював на цій посаді до 1979 року. У 1972 здобув ступінь доктора фізико-математичних наук. Одночасно в 1963—1966 асистент, 1966—1971 — доцент, а з 1971 по 1979 — завідувач кафедри Іркутського державного університету.

В 1979році переїхав до Москви. З 1979 по 1985 був старшим науковим співробітником, а з 1985 по 1986 — завідувачем відділом та провідним науковим співробітником Астроради АН СРСР. З 1979 по 1986 рік працював професором у МФТІ, потім з 1986 року — в Інституті астрономії РАН. З 1991 член Комісії оргкомітету Міжнародного астрономічного союзу.

Помер 29 жовтня 2010 року в Єрусалимі, похований у Москві на Троєкурівському цвинтарі[3].

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]
Олексій Фрідман у 1970-і роки

У 1971—1985 роках Фрідман побудував теорію планетних кілець і передбачив відкриті згодом малі супутники Урана. 1972—1996 він створив гідродинамічну теорію спіральної структури галактик. 1975—1995 відкрив нові типи нестійкостей гравітуючого середовища.

Автор близько 250 наукових праць з фізики плазми, квантової фізики твердого тіла, теоретичної фізики, космології, релятивістської астрофізики, загальних питань гравіфізики, динаміки зоряних систем, гравігідродинаміки, нелінійної динаміки, солітонів, ударних хвиль проблем утворення спіральної структури галактик, лабораторного моделювання утворення спірально-вихрової структури, динаміки акреційних дисків, космогонії, фізики планетних кілець.

Суспільна позиція

[ред. | ред. код]

У 1968 році підписав «лист сорока шести»[ru] проти порушення законності на судовому процесі над правозахисниками в Москві в 1968, відомому як «справа чотирьох»[en][4].

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Равновесие и устойчивость гравитирующих систем (1984, в соавт.);
  • Physics of Gravitating Systems (т. 1 — 2, 1984);
  • Физика планетных колец (т. 1 — 2, 1994).

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Научный вклад академика М. М. Мамакеева в хирургию [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.]: Фелиция Яковлевна Фридман была та же соавтором многократно переиздававшегося учебника французского языка для шестого класса семилетней и средней школы (9-е издание — М.: Учпедгиз, 1947).
  3. ↑ Могила А. М. Фридмана на Троекуровском кладбище в Москве. Архів оригіналу за 5 травня 2013. Процитовано 21 травня 2014.
  4. ↑ Кузнецов И. С. Краткие биографические данные о «подписантах». https://modernproblems.org.ru/ (рос.). Процитовано 7 червня 2024.
  5. ↑ Указ Президента Кыргызской Республики от 3 сентября 2004 года УП № 287 «О награждении орденом «Манас» III степени Фридмана А.М.». Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
  6. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 9 сентября 2004 г. № 1154[недоступне посилання з Июнь 2019]
  7. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 4 июня 2009 г. № 624. Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 14 червня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідман_Олексій_Максимович&oldid=43371072