Очікує на перевірку

Фрідріх Карл Шмідт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фрідріх Карл Шмідт
нім. Friedrich Karl Schmidt
Народився27 січня 1832(1832-01-27)
Каїсмаd, Російська імперія
Помер21 листопада 1908(1908-11-21) (76 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьботанік, палеонтолог, геолог
Alma materДерптський імператорський університетd
Галузьботаніка, геологія, палеонтологія
ЗакладДерптський імператорський університетd
Петербурзька академія наук
Посададиректор музеюd
Відомі учніСтепанов Павло Іванович[1]
Аспіранти, докторантиPeter von Glehnd
ЧленствоРосійська академія наук[2]
Прусська академія наук
БатькоQ123991250?
МатиQ123991331?
Нагороди
CMNS: Фрідріх Карл Шмідт у Вікісховищі
F.Schmidt є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Фрідріх Карл Шмідт.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [3]

Фрідріх Карл Шмідт (нім. Friedrich Karl Schmidt або Федір Богданович (Фрідріх Карл) Шмідт; 27 січня 1832 — 21 листопада 1908 — балтійсько-німецький, російський геолог, ботанік та палеонтолог. Він вважається засновником естонської геології.[4]

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1852 закінчив курс кандидатом у Дерптському університеті.

Спочатку займався ботанікою та у 1855 році отримав ступінь магістра цієї науки, але згодом зацікавився іншою галуззю природознавства та присвятив свою наукову діяльність геологічному і палеонтологічному вивченню силурійскіх утворень Прибалтійського краю, найкращим знавцем яких він вважався на той час.

З 1856 до 1859 року Шмідт служив помічником директора Дерптського ботанічного саду.

У 1859, зарекомендувавши себе цілим рядом наукових робіт, він був запрошений Імператорським російським географічним товариством, як геолог і ботанік, керівником фізичного відділу Амурської-Сахалінської експедиції у Амурський край та на острів Сахалін, де і працював у 1859–1862 роках. У результаті експедиції знайдена викопна юрська флора Амурської області та відкриті крейдяні та третинні відкладення на Сахаліні. Разом з П. П. Гленом та А. Д. Брилкіним вивчав флору Сахаліну, дав перший опис рослинного світу та геологічної будови острова. Шмідт запропонував поділ Сахаліну на дві фізико-географічні та рослинні області: північно-східну і південно-західну. Склав першу геологічну карту затоки Петра Великого. За роботу на Далекому Сході Російське географічне товариство нагородило Шмідта золотою медаллю.

У 1866 був відправлений Академією наук у нову експедицію в пониззя річки Єнісей для дослідження знайденого там трупа мамонта.

У 1872 обраний ад'юнктом, а у 1874 році академіком Імператорської академії наук[5], безперервно продовжуючи працювати над вивченням фауни силурійської системи, особливо трилобітів, над дослідженням льодовикових утворень Прибалтійського краю та над розробкою сибірських колекцій, що доставляються російськими науковими експедиціями, та брав активну участь у діяльності петербурзьких вчених товариств та товариств Прибалтійського краю, у більшості яких він перебував почесним членом.

У 1873–1900 був директором Мінералогічного музею Петербурзької Академії наук.

Названі на честь Фрідріха Карла Шмідта

[ред. | ред. код]

Іменем Шмідта названі півострів на Сахаліні, гора біля Норильська у Красноярському краї та вулкан на Камчатці; гори на північному сході острова Котельного у архіпелазі Новосибірські острови (назвав Е. В. Толль у 1902 році); гора (Фрідріха) на острові Західний Шпіцберген; мис на півострові Сланцевий у затоці Чернишова на узбережжі Таймиру (назвав Е. В. Толль у 1901 році).

Едуард Людвигович Регель назвав на його честь один з видів берези, знайдений ним у Примор'ї, — Береза Шмідта (Betula schmidtii).

Окремі публікації

[ред. | ред. код]
  • Untersuchungen über d. silurische Formation von Estland, Nord Livland u. Oesel, 1858
  • Wissenschaftliche Resultate d. Mamuth-Expedition an den unterem Enisej // Труды Сибирской экспедиции, 1865–1874 (ботаническая, зоологическая, геологическая часть, палеонтология и исторические отчёты)
  • Шмидт Ф. Б. и Глен П. П. Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 1. Исторические отчёты. СПб. 1868
  • Окаменелости меловой формации с острова Сахалина // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 3. вып. 1. СПб. 1873
  • Ботаническая часть // Труды сибирской экспедиции Императорского русского географического общества. Физический отдел. Т. 2. СПб. 1874
  • Miscellanea silurica
  • Revision der ostbaltischen silurischen Trilobiten, 1881–1902
  • Ревизия силурийских трилобитов Прибалтики, 1881–1907 (описані 250 видів трилобітів та дана схема розчленування силурійських відкладів)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.ras.ru/nappelbaum/144ae5bc-4434-4b69-863c-b9cc02476270.aspx?hidetoc=0
  2. ↑ «Благодарить именем Академии»: центральноазиатские коллекции Зоологического музея в хронике заседаний Физико-математического отделения ИАН, 1874–1894, “To Give Thanks on Behalf of the Academy”: Central-Asian Collections of the Zoological Museum in the Annals of the Department of Physic and Mathematic of the Imperial Academy of Sciences, 1874–1894 // Историко-биологические исследования — 2014. — Т. 6, вып. 4. — С. 80–104. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. ↑ IPNI,  F.Schmidt
  4. ↑ Aaloe, Aasa; Bauert, Heikki; Soesoo, Alvar (2007). Kukersite oil shale (PDF). Tallinn: MTÜ GEOGuide Baltoscandia: 31. ISBN 978-9985-9834-2-3. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2017. Процитовано 16 березня 2013.
  5. ↑ Шмидт Федор Богданович (Фридрих Карл) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайте ИС АРАН

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Чарлз Дарвін Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Карл_Шмідт&oldid=41400194