Фрідріх Кох

Фрідріх Кох
Фрідріх Кох
нім. Friedrich Koch
Народився	15 січня 1879; Odenkirchend, Менхенгладбах, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	3 листопада 1961 (82 роки); Бонн, ФРН
Поховання	Friedhof Kessenichd
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1897
Військове звання	Группенфюрер СС генерал від інфантерії до розпорядження
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кох.

Фрідріх «Фріц» Кох (нім. Friedrich "Fritz" Koch; 15 січня 1879, Дюссельдорф — 3 листопада 1961, Бонн) — німецький воєначальник, группенфюрер СС і генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

20 вересня 1897 року вступив в піхоту. 22 березня 1912 року відряджений у Великий Генштаб. Учасник Першої світової війни, офіцер Генштабу. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 жовтня 1924 року — начальник оперативного відділу Військового управління Військового міністерства. З 1 лютого 1927 року — комендант військового полігону «Гаммерштайн». З 1 січня 1930 року — комендант Нойштеттена, з 1 липня 1930 року — фортеці Кенігсберг. 1 листопада 1931 року вийшов у відставку.

З березня 1932 року — національний директор Імперського кураторіуму у справах молоді в Рейнланді і Вестфалії. З 1932 року — член Сталевого шолому. 15 травня 1934 року перейшов у СА. З 16 травня 1934 року — керівник Імперського військового союзу на Рейні, а також групи «Захід». 20 квітня 1937 року вступив в СС (посвідчення №279 971), 1 травня — в НСДАП (квиток №№4 616 213).

26 серпня 1939 року переданий в розпорядження вермахту і призначений командиром 254-ї піхотної дивізії. З 1 травня 1940 року — командир 44-го армійського корпусу. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. Бився в районі Бродів, Умані, Києва, на Сіверському Донці, Доні і Кавказькому напрямку. 11 листопада 1941 року відправлений в резерв фюрера. 31 травня 1942 року звільнений у відставку.

Звання

Фенріх (24 травня 1898)
Лейтенант (27 січня 1899)
Оберлейтенант (19 серпня 1909)
Гауптман (1 жовтня 1913)
Майор (22 березня 1919)
Оберстлейтенант (15 листопада 1922)
Оберст (1 травня 1927)
Генерал-майор (1 лютого 1931)
Генерал-лейтенант запасу (1 листопада 1931)
Манн СС (20 квітня 1937)
Штандартенфюрер СС (20 квітня 1937)
Оберфюрер СС (12 вересня 1937)
Генерал-лейтенант до розпорядження (1 травня 1940)
Генерал піхоти до розпорядження (1 грудня 1940)
Бригадефюрер СС (9 листопада 1942)
Группенфюрер СС (30 січня 1943)

Нагороди

Орден дому Ліппе, почесний хрест 4-го класу
Залізний хрест 2-го і 1-го класу
Ганзейський Хрест (Гамбург і Бремен)
Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) 2-го класу
Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (18 серпня 1917)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни з мечами
Цивільний знак СС
Йольський свічник
Почесна шпага рейхсфюрера СС
Кільце «Мертва голова»
Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу (липень 1940)
Лицарський хрест Залізного хреста (13 жовтня 1941)

Література

Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939-1945. Friedburg, Allemagne: Podzun-Pallas. (ISBN 3-7909-0284-5).
Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Allemagne: Scherzers Miltaer-Verlag. (ISBN 978-3-938845-17-2).

Посилання

Біографія.