Перейти до вмісту

Фрідріх Кіцінгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрідріх Кіцінгер
нім. Friedrich Kitzinger Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 листопада 1872(1872-11-08)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фюрт, Середня Франконія, Баварське королівство, Німецький Райх[1]
Помер15 липня 1943(1943-07-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (70 років)
Тель-Авів-Яфо, Підмандатна Палестина, Велика Британія[1]
Країна Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьправник, викладач університету
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Редагувати інформацію у Вікіданих
Університет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих

Фрідріх Кітцінгер (нім. Friedrich Kitzinger; також Фрідріх «Фріц» Кітцінгер нім. Friederich „Fritz“ Kitzinger; 8 листопада 1872, Фюрт — 15 липня 1943 Тель-Авів, мандат Ліги Націй для Палестини) — німецький професор єврейського походження, експерт з кримінального права в Мюнхенському університеті (1921) і Університеті Галле (1926). Його наукові роботи, як і Ервейна Хеплера фон Гермінгена, «часто згадувалися та використовувалися» судом Рейху.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Фрідріх Кіцінгер народився 8 листопада 1872 року у Фюрті в єврейській родині. Його батьками були Самуїл Лев Кіцінгер (1842—1903) та його дружина Іда Кіцінгер, уроджена Дінкельсбюлер (1849—1910). У подружжя народилося троє синів, у тому числі адвокат і батько Ернста Кіцінгера Вільгельм Натан Кіцінгер (1870—1945), якому було заборонено займатися медичною практикою в 1938 році та донька. Фрідріх Кіцінгер одружився з Фрідою Фрідель Гейгер, у них народився син Ганс Кіцінгер (1911—2009), який пізніше змінив прізвище на Гад[2]. У 1911 і 1914 роках письменниця Фанні Грефін цу Ревентлов листувалася з подружжям Фрідель і Фрідріхом Кіцінгерами.

Після вивчення права та отримання докторського ступеня Кіцінгер працював стажистом-юристом у судочинстві Мюнхена з 1895 по 1898 рік. Після захисту дипломної роботи в 1902 році він викладав кримінальне право та кримінально-процесуальне право; У 1908 році став професором.

З 1921 року перебував на посаді доцента. У 1926 році він був призначений в Галле для викладання «допоміжних кримінальних наук» і, працював на посаді повного професора з 1931 року, був звільнений у вересні 1933 року[3].

Після еміграції до Великобританії та збереження місця проживання в Німеччині, він був відправлений до концтабору Дахау в 1939 році під час свого тимчасового перебування в Мюнхені, звідки він був звільнений і переїхав до Палестини через Англію в тому ж році. В іншому джерелі йдеться про перебування в концтаборі в 1938 році та наступний від'їзд у 1939 році.

Публікації

[ред. | ред. код]
  • 1898: Zur Lehre von der Rechtswidrigkeit im Strafrecht (Von Rechtspractikant Dr. jur.) Friedrich Kitzinger
  • 1901: Der ambulante Gerichtsstand der Presse mit dem Titelzusatz: und die diesbezüglichen Aufgaben des Gesetzgebers.
  • 1902: Ort und Zeit der Handlung im Strafrecht: zugleich eine Betrachtung der Erscheinungsformen des Deliktes — Habilitationsschrift
  • 1905 Die Internationale Kriminalistische Vereinigung Titelzusatz: Betrachtungen über ihr Wesen und ihre bisherige Wirksamkeit
  • 1913: Die Verhinderung strafbarer Handlungen durch Polizeigewalt. Grundzüge der Rechtspolizei und Beiträge zur Konstruktion des Strafrechts. 1. Aufl. 261. S.
  • 1920: Das Reichsgesetz über die Presse
  • 1924: Der Fall Fechenbach, in: Zeitschrift für die gesamte Strafrechtswissenschaft 44,
  • 1925: Die Stellung der Gesellschaft zum Verbrechen und zur Strafe. 36 S.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116195983 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Biografische Angaben[недоступне посилання з 01.09.2019 — історія], abgerufen am 24. Dezember 2013
  3. ↑ Friedemann Stengel (Hrsg.): Ausgeschlossen. Zum Gedenken an die 1933—1945 entlassenen Hochschullehrer der Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg. Universitätsverlag Halle-Wittenberg, Halle an der Saale 2013, ISBN 978-3-86977-080-2, S. XX ([Архівовано [Дата відсутня], у www.universitaetsverlag-halle-wittenberg.de]).

Література

[ред. | ред. код]
  • Kitzinger, Friedrich, in: Joseph Walk (Hrsg.): Kurzbiographien zur Geschichte der Juden 1918—1945. München: Saur, 1988, ISBN 3-598-10477-4, S. 194

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Eintrag zu Friedrich Kitzinger im Catalogus Professorum Halensis
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Кіцінгер&oldid=44294920