Фрідріх Леффлер (1815)
Фрідріх Леффлер | |
---|---|
нім. Gottfried Friedrich Franz Loeffler ![]() | |
Народився | 1 листопада 1815[1][2] ![]() Штендаль, Саксонія-Ангальт, Німеччина[1] ![]() |
Помер | 22 лютого 1874[1][2] (58 років) ![]() Берлін, Німецька імперія[1] ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | лікар, викладач університету ![]() |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Знання мов | німецька ![]() |
Учасник | Друга шлезвізька війна, Австро-прусська війна і французько-прусська війна ![]() |
Військове звання | Generalarztd ![]() |
Діти | Фрідріх Леффлер ![]() |
Нагороди | ![]() |
Готтфрід Фрідріх Франц Леффлер (нім. Gottfried Friedrich Franz Loeffler; 1 листопада 1815, Штендаль — 22 лютого 1874, Берлін) — німецький військовий хірург, генерал-майор медичної служби Прусської армії.
Після закінчення гімназії з 1933 року навчався в Медико-хірургічному інституті Фрідріха-Вільгельма в Берліні. В квітні 1837 року вступив в Прусську армію. З 1949 року — полковий лікар у Франкфурті-на-Одері, з 1860 року — головний корпусний лікар в Позені, з 1861 року — в Магдебурзі.
У жовтні 1863 року Леффлер був членом прусської делегації на міжнародній конференції в Женеві, на якій обговорювалися заходи щодо покращення догляду за пораненими на війні. У ході цієї конференції, за підтримки швейцарського лікаря Луї Аппіа, він підкреслив, як і трьома роками раніше в Preussische Militärische Zeitung, що виходила з 1860 по 1862 рік, необхідність введення знаку розрізнення для ідентифікації лікарів, парамедиків та лікарень на польових чергуваннях. Ця ідея, заснована на пропозиції швейцарського генерала Гійома-Анрі Дюфура, призвела до введення Червоного Хреста як захисного символу. Під час дипломатичної конференції, яка також відбулася в Женеві у серпні наступного року, він підписав першу Женевську конвенцію для Королівства Пруссія «про полегшення тяжкого становища військовослужбовців, поранених на польовій службі». У наступний період він виступав за створення та розширення товариств добровільної допомоги, як це було запропоновано в резолюціях конференції 1863 року, а також взяв участь у конференції 1868 року, на якій були прийняті додаткові статті до конвенції 1864 року, які зрештою не були реалізовані.
Під час австро-прусської війни 1866 року Леффлер був головним лікарем 1-ї прусської армії. Через рік, у березні 1867 року, він був призначений заступником директора військово-медичних навчальних закладів у Берліні, де в жовтні також став професором військової медицини. На основі свого досвіду війни 1866 року він опублікував у двох частинах у 1868 та 1869 роках роботу «Прусська військово-медична система та її реформа після військового досвіду 1866 року». Під час французько-прусської війни був головним лікарем 2-ї прусської армії. З 1867 року і до своєї смерті обіймав посаду голови Берлінського військово-медичного товариства.
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років)
- Grundsätze und Regeln für die Behandlung der Schusswunden im Kriege. Ein Beitrag zur Kriegsbereitschaft. Berlin 1859
- General-Bericht über den Gesundheitsdienst im Feldzuge gegen Dänemark 1864. Berlin 1867 (nur erster Teil erschienen)
- Das Preussische Militär-Sanitätswesen und seine Reform nach der Kriegserfahrung 1866. Berlin 1868/1869. GoogleBooks
- Loeffler, Gottfried Friedrich Franz. In: Julius Pagel: Biographisches Lexikon hervorragender Ärzte des neunzehnten Jahrhunderts. Urban & Schwarzenberg, Berlin und Wien 1901, S. 1030–1032
- Hermann Frölich: Löffler, Friedrich Gottfried Franz. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 19, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, S. 102–105.
- Народились 1 листопада
- Народились 1815
- Уродженці Штендаля
- Померли 22 лютого
- Померли 1874
- Померли в Берліні
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Німецькі хірурги
- Німецькі військові лікарі
- Генерал-майори (Пруссія)
- Доктори медицини
- Доктори наук Німеччини
- Німецькі професори
- Діячі Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
- Учасники австро-прусської війни
- Учасники французько-прусської війни