Фрідріх Ліпманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Ліпманн
нім. Friedrich Lippmann
Народився6 жовтня 1838(1838-10-06)[1][2]
Прага, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Австрійська імперія[2]
Помер2 жовтня 1903(1903-10-02)[1][2] (64 роки)
Берлін, Німецький Райх
Країна Долитавщина
Діяльністьмистецтвознавець, колекціонер, музеєзнавець
Посададиректор музеюd
БатькоPhilipp Lippmannd
Брати, сестриJosef Lippmann von Lissingend
CMNS: Фрідріх Ліпманн у Вікісховищі

Фрідріх Ліпманн (нім. Friedrich Lippmann; 6 жовтня 1838, Прага — 2 жовтня 1903, Берлін) — німецько-австрійський історик мистецтва, директор Гравюрного кабінету в Берліні.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у Празі в родині заможного фабриканта. У дитинстві та юності не цікавився заняттями своїх однолітків, багато часу проводив з батьком та хворою старшою сестрою, супроводжував батька під час подорожей до Італії, де й пробудився його інтерес до мистецтва. Захоплювався спортом, був чудовим фехтувальником, велосипедистом, альпіністом, також займався греблею та кінним спортом.

У Празі закінчив гімназію та поступив на правничий факультет Празького університету. Оскільки в той час предмету «історія мистецтва» ще не викладали в університеті, Ліпманн збагачував свої знання в цій царині під час поїздок до Франції та Англії. Багато працював у Королівській бібліотеці та в Альбретіні у Відні. Згодом захопився колекціонуванням творів мистецтва.

1867 року вступив до товариства австрійських музеїв. 1876 року одержав пропозицію очолити Гравюрний кабінет у Берліні. На посаді директора зміг розширити колекцію гравюр і малюнків Дюрера, яка тепер не поступається збірці в Альбретіні.

Неперевершеними залишаються його публікації про малюнки Дюрера (7 томів), про ілюстрації Боттічеллі до «Божественної комедії», а також праці про Рембрандта.

Відомий історик мистецтва Макс Фрідлендер працював волонтером у Гравюрного кабінету в Берліні в той час, коли Ліпманн був там директором.[3][4]

Праці

[ред. | ред. код]
Фрідріх Ліпманн: «Малюнки Альбрехта Дюрера», 7 томів.
  • mit Joseph Meder, Friedrich Winkler (Hrsg.): Zeichnungen von Albrecht Dürer in Nachbildungen (Lichtdruckfaksimile). G. Grotesche Verlagsbuchhandlung Berlin, 1883—1929, (Groß-Folio).
    • Bd. 1: (F. Lippmann, 1883) Abteilung I—IV (Sammlung Kupferstichkabinett Berlin, Sammlung William Mitchell, John Malcolm of Poltalloch, Frederick Locker)
    • Bd. 2: (F. Lippmann, 1888) Abteilung V—XXII (Sammlungen in Bremen, Braunschweig, Coburg, Weimar, Hamburg, Graz, London, Prag, Düsseldorf, Berlin, Budapest, Bamberg, Frankfurt, München, Dresden und Darmstadt)
    • Bd. 3: (F. Lippmann, 1894) Abteilung XIII—XXV (Sammlungen der Museen in London und Paris)
    • Bd. 4: (F. Lippmann, 1896) Abteilung XXVI–XLVIII (Sammlungen in Chantilly, Paris, Schloss Windsor, Oxford, Chatsworth, Warwick, London, Turin, Wien, Prag, Erlangen, Karlsruhe und Berlin)
    • Bd. 5: (J. Meder, 1905) Abteilung XLIX (Sammlung in der Albertina in Wien) (nach Lippmanns Tod erschienen)
    • Bd. 6: (F. Winkler, 1927) Abteilung VI (Lehrjahre und Reisen) (nach Lippmanns Tod erschienen)
    • Bd. 7: (F. Winkler, 1929) Abteilung VII (Nürnberger Jahre und Reisen) (nach Lippmanns Tod erschienen)
  • mit Cornelis Hofstede de Groot (Hrsg.): Zeichnungen von Rembrandt Harmensz van Rijn In den Original-Farben nachgebildet durch Emrik & Binger in Haarlem. Erste Folge: Lieferung I—IV. 200 Zeichnungen in 4 Mappen (Leinwand), nummeriert von 1–200. Jede Mappe umfasst 50 Zeichnungen. Die Erstauflage erschien in Berlin in 1888—1892. Die zweite, unveränderte Auflage ist herausgegeben unter der Leitung von C. Hofstede de Groot und wurde nur in 75 Exemplaren gedruckt.
  • Der Kupferstich. W. Spemann, Berlin 1893.
  • (Hrsg.): Lucas Cranach — Sammlung von Nachbildungen seiner vorzüglichsten Holzschnitte und seiner Stiche, G. Grote´sche Verlagsbuchhandlung, Berlin 1895 (Онлайн [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.]).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ Sorensen, Lee, ed. «Lippmann, Friedrich .» Dictionary of Art Historians. Accessed 13 Feb 2019 http://www.arthistorians.info/ [Архівовано 12 травня 2020 у Wayback Machine.] lippmannf
  4. ↑ Royal Academy of Arts: Friedrich Lippmann (1838—1903) RA Collection: People and Organisations Accessed 13 Feb 2019 https://www.royalacademy.org.uk/art-artists/name/friedrich-lippmann [Архівовано 14 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  • Wilhelm Bode: Friedrich Lippmann, Direktor des Berliner Kupferstichkabinetts, gestorben am 2. Oktober 1903. In: Kunstchronik Nr. 5 vom 20. November 1903.
  • Metzler Kunsthistoriker Lexikon. Zweihundert Porträts deutschsprachiger Autoren aus vier Jahrhunderten Metzler, Stuttgart 1999, S. 242—244.
  • Lippmann, Friedrich. In: Lexikon deutsch-jüdischer Autoren. Band 16: Lewi–Mehr. Hrsg. vom Archiv Bibliographia Judaica. Saur, München 2008, ISBN 978-3-598-22696-0, S. 80–83.
  • Lippmann, Friedrich. In: Susanne Blumesberger, Michael Doppelhofer, Gabriele Mauthe: Handbuch österreichischer Autorinnen und Autoren jüdischer Herkunft 18. bis 20. Jahrhundert. Band 2: J–R. Hrsg. von der Österreichischen Nationalbibliothek. Saur, München 2002, ISBN 3-598-11545-8, S. 838f.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідріх_Ліпманн&oldid=39042708