Фрідріх Роберт Гельмерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Роберт Гельмерт
Friedrich Robert Helmert
Професор Фрідріх Роберт Гельмерт
Професор Фрідріх Роберт Гельмерт
Професор Фрідріх Роберт Гельмерт
Народився31 липня 1843(1843-07-31)
Фрайберг (Саксонія)
Помер13 червня 1917(1917-06-13) (73 роки)
Потсдам
ПохованняAlter Friedhof Potsdamd
Місце проживанняКоролівство Пруссія
Країна Саксонське королівство
Національністьнімець
Діяльністьматематик, геодезист, статистик, викладач університету, фізик
Alma materПолітехнічна школа(зарах Техніччний університет) в Дрездені, Лейпцизький університет
Галузьматематика, геодезія
ЗакладТехнічний університет в Аахені, Берлінський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий керівникWilhelm Gottlieb Hankeld і Wilhelm Scheibnerd[1]
Аспіранти, докторантиGustav Försterd[1]
Hermann Wolffd[1]
Hermann Degnerd[1]
Erich Hübnerd[1]
Theodor Moellerd[1]
ЧленствоВсесвітня геодезична асоціація «Internationale Erdmessung», член Шведської академії наук, учасник Прусської академії наук
Відомий завдяки:внесок в геодезію та теорію помилок
Нагородиблизько 25 німецьких та іноземних нагород
CMNS: Фрідріх Роберт Гельмерт у Вікісховищі

Фрідріх Роберт Гельмерт (31 липня 1843 — 15 червня 1917) німецький геодезист та статистик, що зробив важливий внесок у теорію поширення похибок.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Гельмерт народився у Фрайберзі, Королівство Саксонія. У 1859, після школи у Фрайберзі та Дрездені, він вступив до політехнічної школи (зараз Технічний Університет) у Дрездені, щоб вивчати інженерні науки. Виявивши його особливе захоплення до геодезії, один з його вчителів, Крістіан Август Наґель, найняв його для роботи над тріангуляцією Рудних гір і розробкою тригонометричної мережі для Саксонії. У 1863 Гельмерт став асистентом Наґеля у Central European Arc Measurement. Після років вивчення математики та астрономії, в 1867 році Гельмерт здобув свій докторський ступінь у Лейпцизькому університеті за дисертацію, засновану на його роботі для Наґеля.

У 1870 Гельмерт став наставником, а у 1872 професором у Рейнсько-Вестфальському технічному університеті Аахена, новому Технічному Університеті в Аахені. В Аахені він написав «Математичні та фізичні теорії вищої геодезії» (Перша частина видана у 1880 році, а  друга частина в 1884). Ця робота поклала основи сучасної геодезії. Частина І присвячене математичним моментам геодезії  та містить вичерпний огляд способів розв'язування геодезичних на еліпсоїді.

Метод найменших квадратів був представлений в геодезії Гауссом, а Гельмерт написав книгу про найменші квадрати (1872, з другим виданням у 1907), що стала стандартним виглядом.[2] В 1876 році він винайшов розподіл хі-квадрат (χ²-розподіл), як розподіл вибіркової розбіжності для нормального розподілу.[3][4] Цей винахід та інші його роботи були описані в німецьких навчальних посібниках, враховуючи його особисті, але був невідомий в англійському середовищі, і тому згодом розподіл хі-квадрат був знову відкритий уже англійськими статистиками, а саме Карлом Пірсоном(1900) і застосуванням вибіркової розбіжності «Студентом» і Фішером.

З 1887 Гельмерт був професором вищої геодезії в Берлінському університеті і директором Геодезичного інституту. У 1916 році в нього стався інсульт, через що наступного року він помер у Потсдамі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Гельмерт отримав багато нагород. Він був президентом всесвітньої геодезичної асоціації «Internationale Erdmessung», учасник Прусської академії наук у Берліні, був обраний членом Шведської королівської академії наук у 1905, та  отримав близько 25 німецьких та іноземних відзнак.

На його честь був названий місячний кратер Гельмерт, затверджений IAU в 1973 році.[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Гальд 1998, ст. 633: "[Це] педагогічний шедевр; він став стандартним текстом, поки його не замінили експозиції з використанням матричної алгебри.
  3. ↑ Гальд 1998, ст. 633—692, 27. Вибіркові розподіли при нормальності.
  4. ↑ Ф. Р. Гельмерт, «Про ймовірність степеневих сум, похибок спостережень і про деякі пов'язані з ними питання», Математично-фізичний журнал 21, 1876, ст. 192—219.
  5. ↑ Гельмерт, Журнал планетної номенклатури, Робоча група Міжнародного астрономічного союзу (IAU) з номенклатури планетних систем (WGPSN).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Гальд, Андерс (1998). Історія математичної статистики з 1750 до 1930. Нью-Йорк: Wiley. ISBN 978-0-471-17912-2.

Рекомендована література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Зазначена біографія Фрідріха Гельмерта:

Перше видання підручника Гельмерта з найменших квадратів:

Переклади англійською мовою (Центр аеронавігаційних карт та інформації, Сент-Луїс) частин I та II Die mathematischen und physikalischen Theorieen der höheren Geodäsie:

Опис роботи Гельмерта з теорії помилок :

Однойменні терміни в статистиці:

Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фрідріх_Роберт_Гельмерт