Фрідріх Шюрер

Фрідріх Шюрер
Фрідріх Шюрер
нім. Friedrich Schürer
Народився	19 червня 1881 ; Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер	27 жовтня 1948 (67 років) ; Ганновер, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	інженер
Alma mater	Берлінський технічний університет
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	лейтенант
Нагороди
	; ; ;

Фрідріх Шюрер (нім. Friedrich Schürer; 19 червня 1881, Гіссен — 27 жовтня 1948, Ганновер) — німецький інженер, конструктор підводних човнів, керівний чиновник ВМС, міністерський директор. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

В 1904 році закінчив Вище технічне училище в Шарлоттенбурзі. В 1904/05 пройшов дійсну службу у 82-му (2-му Кургессенському) піхотному полку, потім пройшов підготовку офіцера запасу. 2 липня 1906 року вступив в конструкторський відділу військово-морських верфей Вільгельмсгафена. З 1 жовтня 1912 року — інструктор кораблебудування у військово-морському училищі в Фленсбурзі-Мюрвіку. В серпні 1914 року повернувся у Вільгельмсгафен. З 1 листопада 1914 року — радник із конструювання нових моделей в інспекції підводного флоту. Під час Першої світової війни брав участь у розробці підводних човнів. З 1 жовтня 1919 року — радник торпедно-мінної інспекції. 24 жовтня 1920 року пішов з військової служби і 1 лютого 1921 року вийшов у відставку. Працював у кораблебудівних фірмах. 16 червня 1927 року вступив як вільнонайманий співробітник у Морське керівництво. 1 червня 1935 року офіційно прийнятий на службу і призначений радником Кораблебудівного відділу ОКМ. З 1 квітня 1939 року — генеральний радник кораблебудівного відділу Управління кораблебудування ОКМ, 15 жовтня 1939 року очолив Відділ конструювання та експлуатації підводних човнів (K I U), один із головних організаторів будівництва підводного флоту Німеччини. 11 січня 1944 року очолив Відділ кораблебудування (K I) Головного управління кораблебудування, проте вже 1 листопада 1944 року залишив посаду, а 14 грудня вийшов у відставку.

Звання

Морський будівельний керівник (2 липня 1906)
Лейтенант резерву (19 грудня 1907)
Морський будівельний радник (28 квітня 1917)
Морський старший будівельний радник (1 червня 1935)
Міністерський радник (1 червня 1938)
Міністерський диригент (1 вересня 1941)
Міністерський директор (4 лютого 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу для некомбатантів (22 грудня 1916)
Гесенський воєнний почесний знак (30 жовтня 1917)
Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го класу (16 листопада 1917)
Почесний хрест ветерана війни (21 грудня 1934)
Орден «Святий Олександр», офіцерський хрест (Третє Болгарське царство; 19 вересня 1936)
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го ступеня (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу з мечами (30 січня 1941)
- 1-го класу з мечами (1 вересня 1941)
Почесний доктор технічних наук Данцигського вищого технічного училища (11 липня 1941)
Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (24 липня 1944)

Вшанування пам'яті

6 квітня 1966 року на честь Шюрера був названий підводний човен бундесмаріне типу 202.

Бібліографія

Die Schiffbau- und Schiffmaschinen-Bauingenieure der deutschen Marine
- Ausarbeitung durch den Wirklichen Geheimer Marinebaurat Dr.-Ing. E. h. Johannes Rudloff (1848–1934), Professor (ab 1913 Honorarprofessor) an der Königlichen Technischen Hochschule zu Berlin
Das neueste Unterseeboot von ca. 500 t Typ-Verdrängung, 1941
Technische Gesichtspunkte beim Wiederbeginn des U-Bootbaues im Jahre 1935, 1942
Schiffbauliche Fragen des U-Bootbaus, 1943

Література

Залесский К. А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

Фотографії і нагороди Шюрера.