Фізаліс перуанський
| Фізаліс перуанський | |
|---|---|
| |
| Фізаліс перуанський | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Пасльоноцвіті (Solanales) |
| Родина: | Пасльонові (Solanaceae) |
| Рід: | Фізаліс (Physalis) |
| Вид: | P. peruviana
|
| Біноміальна назва | |
| Physalis peruviana | |
Фізаліс перуанський[1][2], міхунка перуанська[1], міхунка їстівна[1] (Physalis peruviana) — вид високих трав'янистих рослин з роду фізаліс родини пасльонових. Інші назви «капський агрус», «перуанська вишня», «ягода інків», «велетенська земляна вишня», «помідор еспанський».
Плодова чагарникова рослина. Заввишки досягає не більше 1,6 м. Має серцеподібні зубчасті оксамитові листя завдовжки від 6 до 15 см, завширшки від 4 до 10 см. Квітки жовтого кольору, за формою дзвоноподібні, мають 5 темних фіолетово-коричневих плям. Чашечка багрянисто-зелена, пухнаста.
Плід являє собою кулясту ягоду діаметром від 1,25 до 2 см, вагою до 35 г. Шкірочка плоду помаранчево-жовтого кольору, гладенька і глянсова. М'якоть соковита, містить в собі численні жовтуваті насіння невеликого розміру. Зрілі плоди на смак солодкі, мають приємний виноградний присмак. Плоди цієї рослини містяться в лушпинну неїстівну жорстку оболонку, яка утворюється з зрощених чашолистків.
З давніх-давен вирощувався народами чибча, особливо муїсками, а також народами кечуа і аймара. Рослина має тривалий вегетаційний період. В помірному кліматі вирощувати через розсаду (як томати). Розсаду висівають в лютому насінням, зрілість приходить у вересні.
Фізаліс перуанський знайшов широке застосування в народній медицині тих країн, де він природним чином виростає. При цьому використовують як самі ягоди (свіжі та сушені), так і сік з них. З висушених плодів готують настої і відвари, які мають жовчогінну, діуретичну, спазмолітичну, антисептичну та глистогінну дію.
Зрілі плоди вживають у свіжому вигляді. Також використовують для приготування варення, джемів, фруктових салатів, пудингів і коктейлів. Сік зі стиглих ягід за смаком дуже схожий на сік цитрусових культур (апельсиновий або грейпфрутовий). Ягоди мають протиастматичну і сечогінну дію.
Показаний при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, органів сечостатевої та дихальної систем. Проведені вченими дослідження показали, що фізаліс перуанський має антиоксидантні та протизапальні властивості. У ньому містяться речовини (пектини), які проявляють протипухлинну активність, знижують вміст цукру і рівень холестерину в крові, виводять токсини, радіонукліди та солі важких металів. Регулярне вживання плодів зміцнює імунітет. У рослині також виявлений мелатонін, який запобігає старінню шкіри і сприяє профілактиці нейродегенеративних захворювань, характерних при старінні.
Незрілі плоди вживати в свіжому вигляді не можна, оскільки вони отруйні (містять фезелін і алкалоїди). Він містить речовини, які можуть викликати алергічні реакції, особливо у маленьких дітей. Фізаліс перуанський протипоказано при підвищеній кислотності шлункового соку, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки.
Батьківщиною рослини є гірські райони Перу, Чилі та Колумбії. Натепер широко культивується в Австралії, Білорусі, Індії, Китаї, Малайзії, в Південній Африці і деяких районах Центральної Африки, а також на Філіппінах, в Австралії й Новій Зеландії. Аматори-садівники вирощують її також в Україні.
- ↑ а б в Physalis peruviana // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович
- M. Nee u. a. (Hrsg.): Solanaceae IV. Advances in Biology and Utilization. Royal Botanic Gardens, Kew 1999, ISBN 1-900347-90-3, S. 275−283.
- Galarza, Daniella. This Goose(berry) is Cooked: Let's Talk About the Pichuberry. Los Angeles Magazine. Retrieved 19 April 2014.
- Erich Oberdorfer: Pflanzensoziologische Exkursionsflora für Deutschland und angrenzende Gebiete. Unter Mitarbeit von Angelika Schwabe, Theo Müller. 8., stark überarbeitete und ergänzte Auflage. Eugen Ulmer, Stuttgart (Hohenheim) 2001. — S. 820.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фізаліс перуанський |
|