Філіппіка
Філі́ппіка (грец. philippika)[1] — поняття, що вживається у кількох значеннях:
Вперше використання терміна належить афінському ораторові Демосфену, який закликав до опору проти македонського царя Філіпа II в IV столітті до н. е. (збереглося чотири промови проти Філіпа, причому четверту часто вважають неавтентичною). Згодом Цицерон, наслідуючи Демосфена, називав філіппіками свої промови, спрямовані проти Марка Антонія (у 44—43 роках до н. е.). До нашого часу дійшли чотирнадцять таких промов. Також має таку назву твір Феопомпа Хіоського, який зберігся лише фрагментарно. Згодом термін вжив Франсуа Жозеф де Лагранж-Шансель[en] написавши філіппіки, які були інвективними творами, спрямованими проти регента Франції Філіппа II Орлеанського. Нині філіппіками називають гнівні промови.
- Gero von Wilpert, Sachwörterbuch der Literatur, Alfred Kröner Verlag, Stuttgart, 1989, S. 680.
- Літературознавчий словник-довідник за редакцією Р. Т. Гром'яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — К.: ВЦ «Академія», 2007
- Філіппіки // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 532.
- Слово «філіппіка» в Словнику іншомовних слів [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]