Перейти до вмісту

Філіп Ґустон

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Філіпп Густон)
Філіп Ґустон
англ. Philip Guston
При народженніФіліп Ґольдштейн
Народження27 червня 1913(1913-06-27)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Монреаль, Квебек, Канада[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 червня 1980(1980-06-07)[1][2][…] (66 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Вудсток, Ольстер, Нью-Йорк, США[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
(інфаркт міокарда Редагувати інформацію у Вікіданих)
ПохованняWoodstock Artists Cemeteryd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[7]
 Канада[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрабстракціонізм
НавчанняКоледж мистецтва та дизайну Отісаd і Manual Arts High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, ілюстратор, художник-монументаліст, літограф, гравер, рисувальник, художник-гравер, архітектурний кресляр, митець Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокабстрактний експресіонізм і неоекспресіонізм Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникВашингтонський університет в Сент-Луїсі, Works Progress Administrationd і Університет Айови Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориLate Afternoond Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMusa Gustond[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїШтедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[10], Музей мистецтва Метрополітен, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Музей Ізраїлю, Художній музей, Музей Соломона Гуггенгайма, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Смітсонівський музей американського мистецтва, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Міський музей (Амстердам)[11][12], Phillips Collectiond, Музей образотворчих мистецтв, Музей мистецтв Карнегіd, Fralin Museum of Artd, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Національна галерея Австралії, Клівлендський музей мистецтв, Музей американського мистецтва Вітні, Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сієтла, Художній музей Сент-Луїса, Вустерський музей мистецтв, Далласький музей мистецтв, Гарвардський художній музей, Mildred Lane Kemper Art Museumd, Художній музей Фогга[d], Princeton University Art Museumd, Hessel Museum of Artd[13], Print Collectiond[14] і Національний музей сучасного мистецтва Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Римська премія[d] (1971)

Автограф

CMNS: Філіп Ґустон у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Філіп Ґастон (англ. Philip Guston), справжнє ім'я Філіп Ґольдштейн (27 липня 1913, Монреаль — 7 червня 1980, Вудсток, Нью-Йорк) — американський художник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Канаді, у родині єврейських емігрантів — вихідців із України, батьки художника приїхали в Америку з Одеси. Незабаром сім'я переїжджає в Лос-Анджелес. Малювати почав вже в юнацькі роки, спочатку комікси. Навчання почав у Школі малювання в Клівленді. У роки навчання (30-і рр. XX ст.) Приділяв увагу насамперед створеному Джорджо де Кіріко стилю метафізичний реалізм, а також фрескового живопису старих італійських майстрів — Андреа Мантенья, Мазаччо, Паоло Учелло. У кінці 30-х Ф. Ґастон працює в рамках державної програми розвитку в області пропагандистської, настінного живопису, однак до початку 40-х років повертається до живопису станкового.

Характерною особливістю робіт Ф. Ґастона було те, що при створенні нових картин він часто використовував фрагменти вже створених раніше полотен. На рубежі 1947—1948 років художник пише свою першу абстрактну картину «Кати» (англ. The Tormentors). У кінці 40-х і в 50-і роки XX століття художник працює в стилі абстрактного експресіонізму. У той же час звернення до сюжетів, навіяним подіями двох світових воєн зближує його полотна з експресіоністській живописом Макса Бекмана. З початку 60-х років художник повертається до фігуративного мистецтва, у цей час він часто відтворює й переробляє в нових роботах сюжетні мотиви своїх ранніх картин із 30-х років (наприклад, тема злочинів, що творяться Ку-клукс-кланом).

Література

[ред. | ред. код]
  • Barbara Hess «Abstrakter Expressionismus», Köln 2005.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]