Перейти до вмісту

Філіпп Жоллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Філіпп Жоллі
нім. Philipp Johann Gustav Von Jolly Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 вересня 1809(1809-09-26)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мангайм, Велике герцогство Баденське, Німеччина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 грудня 1884(1884-12-24)[1][2] (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мюнхен, Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаРейнський союз
 Німецький союз
 Німецька імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, фізик, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВіденський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
HU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика і математика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКарл Теодор Баварський Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиAdam Maximilian Nelld[4]
Philipp Carld[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоLudwig Jollyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJulius Jollyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиLudwig von Jollyd
Friedrich Jollyd
Julius Jollyd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіIsaak Jollyd Редагувати інформацію у Вікіданих

Філіпп Жоллі (нім. Philipp Johann Gustav Von Jolly; 26 вересня 1809, Мангейм — 24 грудня 1884, Мюнхен) — німецький фізик і математик. Син мангеймського бургомістра у 1836—1849 Людвіга Йоллі (власне Луї Жоллі, емігранта з Франції), брат Юліуса Йоллі, батько Людвіга, Фрідріха та Юліуса фон Йоллі.

З 1832 читав лекції в Гейдельберзькому університеті як приват-доцент, в 1847 отримав звання професора, в 1854 перейшов до Мюнхенського університету, де успадкував кафедру від Георга Симона Ома. Основні роботи в галузі експериментальної фізики, перш за все з проблем осмосу та прискорення вільного падіння. Серед його студентів у Мюнхені був Макс Планк, якому він порадив у 1878 році не займатися фізикою, кажучи, що «в цій галузі майже все вже відкрито, і все, що залишається, — зробити деякі не дуже важливі прогалини». Планк відповів, що не хоче відкривати нові речі, лише хоче зрозуміти основи поля. Проте роботи Планка стали початком нової науки — квантової фізики.

Перший ввів поняття про ендосмотичний еквівалент у роботі «Experimentale Untersuchungen über Endosmose» («Zeits. f. ration. Medicin», 1849). У 1878 опублікував свої досліди щодо застосування ваг до дослідження сили тяжкості та середньої щільності Землі («Wied. Ann. d. Ph.» 1878). Розробив повітряний термометр системи Жоллі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Енциклопедія Брокгауз
  3. Deutsche Nationalbibliothek Record #117174831 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.