Філістія
Філістія | |
Дата створення / заснування | 1175 до н. е. |
---|---|
Континент | Азія |
Країна | Ізраїль |
Форма правління | федеративна держава |
Час/дата припинення існування | 722 до н. е. |
Філістія, або Філістея (англ. Philistia, івр. פלשת, Pleshet, Плешет) — стародавня країна на півдні історичної області Палестина.
Філістія являла собою п'ятимістя (пентаполь), до складу якого входили міста Ашкелон, Ашдод, Гат, Газа і Екрон.
Населяли країну філістимляни, щодо етнічного походження яких точаться суперечки. Вони є одним з так званих «народів моря», і за давніми переказами прибули в Ханаан з Кріту[1].
Поселившись в Ханаані, філістимляни змішалися з місцевим західно-семітським населенням, від яких перейняли релігію і мову (у Біблії завжди передбачається, що євреї і філістимляни спілкувалися одною і тою ж мовою). Релігія філістимлян зводилася до шанування семітських богів — Дагона, Астарти і Баала.
Філістія займала південну частину прибережної смуги сучасного Ізраїлю включаючи так званий Сектор Гази. Якщо вважати Рафіах[2] найпівденнішим містом Філістії і Яффу найпівнічнішим її містом, а гірський хребет Ізраїлю її східним кордоном, включаючи, таким чином, в Філістію і Шефелу, то вийде ділянка довжиною в 100 км і шириною в 60 км на півдні та 20 км на півночі. До складу Філістії входило також місто Циклаг.
Торговельне й стратегічне значення Філістії визначалося як тим, що країна розташована на березі Середземного моря, так і тією обставиною, що по її території проходила найближча дорога з Єгипту в Ерец-Ісраель.
Приблизно в 1190 р. до н. е., коли Єгиптом правив фараон Рамзес III, філістимляни (Purasati) вторглися в Єгипет, але були відкинуті, оскільки Рамсес III розбив ці племена на морі і на суші. Після цього, в 1177 р. до н. е. філістимляни захопили чотири ханаанських міста — Ашкелон, Ашдод, Гат і Газу (п'яте філістимське місто, Екрон, було, ймовірно, засновано ними).
Цікаво, що серед народів, які вторглися в Єгипет, на пам'ятнику Рамзесу III згадується і якийсь народ Dano (Danona). Деякі вчені вважають, що цей народ має відношення до коліна Дана. Але і після завоювання цих ханаанських міст, в даній місцевості продовжували проживати ханаанські племена аввеї[3], анакім[4] та рафаїм[5].
У політичному відношенні Філістія поділялася на п'ять князівств, за числом міст. В Герарі, пізніше в Гаті, жив цар, який повинен був враховувати думку п'яти князів[6]; він очолював військо на війні і вирішував питання вступу в союзи[7].
Озброєння філістимської армії складалося з повстяного шолома, панциря, великого круглого щита, короткіх списів, великих мечів і бойових колісниць.
Країна була відносно розвинена: вважають навіть, що саме філістимляни перші ввели в Ерец-Ісраель вживання заліза, що витіснило мідь і бронзу.
До перемоги Давида над філістимлянами їх містами правили сранім («лідери»), які складали раду філістимського п'ятиграддя. Правом ради було скасувати рішення кожного окремого серена[8]. Пізніше на чолі філістимських міст стояли царі[9].
Філістимляни були здатні виставити велике, добре оснащене військо, котре включало тяжкоозброєну піхоту, лучників і бойові колісниці[10]. У філістимському війську служили також найманці[11][12].
Дуже скоро між євреями і філістимлянами почалася довга завзята війна. Ці війни відбувалися як з суперництва за торгові шляхи, так і за родючі землі.
Перші удари філістимлян були спрямовані, головним чином, проти колін Дана і Веніаміна, почасти також проти Юди, що знайшло відображення в оповіданнях про подвиги Самсона[13].
Перший час, війна йшла на користь філістимлян — згідно з Біблією вони володарювали над Ізраїлем 40 років[14].
Звільнення від ярма філістимлян почалося під час пророка Самуїла, хоча тоді у битві під Афеком навіть потрапив до рук філістимлян Ковчег Завіту[15]. Тільки через 20 років євреям, під Каменем Перемоги (העזר אנן), вдалося здобути велику перемогу на Філістією[16]. Війна, однак, тривала і при Саулі, який був розбитий в битві біля гори Гілбоа. Після того, як Давид став царем Ізраїльського царства, він завдав поразки філістимлянам і не тільки звільнив країну від їх ярма, а й зробив Гат своїм васалом[17][18]. Філістимляни, ставши васалами Ізраїльського царства, стали служити в армії Давида під назвою «загони креті і батогів». За часів Соломона філістимляни перебували в залежності від євреїв. З тих пір самостійної історії філістимлян більше не існувало. Після поразки у війні з євреями, Філістія розпадається на окремі міста-держави. Філістимляни ще продовжували функціонувати, платячи данину єврейським царям. Згодом філістимляни були завойовані Ассирією.
Під час пророка Нехемії жителі Ашдода вороже ставилися до єврейської громади[19], хоча євреї брали собі дружин почасти й з Ашдода[20]. Монети, викарбувані в Ашдоді, носять єврейські написи.
Назва «Палестина», як відомо, походить від назви «Філістія». Назва Палестина за Ізраїлем утвердилася «завдяки» римлянам, які ненавиділи євреїв з юдейських війн, і хотіли стерти саме ім'я юдейського народу з історії.
В 135 римлянами придушене повстання Бар-Кохби. Імператор Адріан вирішив остаточно розправитися з непокірною Юдеєю. Єрусалим перейменований на греко-римське місто Елія Капітоліна, куди був заборонений вхід євреям, а Юдею (Ерец-Ісраель) перейменували на Палестину або Палестинську Сирію (Syria Palaestine), «щоб назва Ізраїль не згадувалася більше»[21].
Нинішні противники Ізраїлю антисіоністи намагаються видавати єврейську країну за Палестину, при цьому під Палестиною маючи на увазі арабську державу, а під палестинцями — арабів (які прибули в країну після розгрому хрестоносців), які, звичайно, не мали жодного відношення до стародавніх філістимлян, ближчих до греків, і не були семітами.
- Strongs Lexicon [Архівовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Коротко про Філістею і філістимлян в глосарії до видання "Біблія. Переклад нового світу"
- Про Філістею в Біблії // Енциклопедія "Понимание Писания"
- ↑ Єр. 47: 4; Амос 9: 7; пор. Втор. 2:23
- ↑ III Макк., 1, 1
- ↑ Втор., 2, 23
- ↑ пор. Іош., 11, 22
- ↑ Рафа № 4
- ↑ I Сам., 29, 3-10
- ↑ Битіє., 21, 22 і сл.
- ↑ I Сам. 29: 1-7
- ↑ Єр. 25:20 і інші
- ↑ I Сам. 13: 5; 29: 2; 31: 3
- ↑ I Сам. 27-29
- ↑ II Сам. 17: 4-10
- ↑ Суд. 13-16
- ↑ Суд., 13, 1
- ↑ I Сам., 4
- ↑ I Сам., 7
- ↑ II Сам. 15: 17-25
- ↑ I Хр. 18: 1
- ↑ Hex., 4, 1
- ↑ Hex., 13, 23
- ↑ Псалми: 83-5
Зовнішні зображення | |
---|---|
Давид і Голіаф |