Фінафлоксацин
Систематична назва (IUPAC) | |
8-Cyano-1-cyclopropyl-6-fluoro-7-[(4aS,7aS)-hexahydropyrrolo[3,4-b][1,4]oxazin-6(2H)-yl]-4-oxo-1,4-dihydro-3-quinolinecarboxylic acid | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | ? |
PubChem | |
Хімічні дані | |
Формула | C20H19FN4O4 |
Мол. маса | 398,394 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | ? |
Метаболізм | печінковий |
Період напіврозпаду | 10 год. |
Виділення | нирковий |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності |
? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | перорально, в/в, місцево |
Фінафлоксацин (англ. Finafloxacin) — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів, що застосовується перорально, парентерально та місцево (у вигляді вушних крапель). Фінафлоксацин розроблений у лабораторії сінгапурської компанії «MerLion Pharmaceuticals»[1], та схвалений FDA у грудні 2014 року.[2]
Фінафлоксацин — протимікробний засіб з групи фторхінолонів. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальних клітинах, блокуючи 2 життєво важливих ферменти бактерій — ДНК-гіразу та топоізомеразу.[3] Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До делафлоксацину чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, зокрема Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, які нечутливі до дії інших фторхінолонів. Фінафлоксацин має високу ефективність у кислому середовищі, на відміну від більшості фторхінолонів, зокрема ципрофлоксацину і левофлоксацину, тому більш ефективний при інфекціях сечових шляхів.[4] Препарат також ефективний при отиті, та проти інфекцій, спричинених Helicobacter pylori.[1]
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Фінафлоксацин офіційно схвалений для лікування зовнішнього отиту у вигляді вушних крапель.[5]
При застосуванні фінафлоксацину найчастішими побічними реакціями є нудота, діарея, підвищена втомлюваність, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску.[1]
- ↑ а б в Нові антибіотики хінолонового ряду: перспективи застосування в клінічній практиці
- ↑ Xtoro Approval History. drugs.com. Процитовано 15 серпня 2017. (англ.)
- ↑ McKeage K (квітня 2015). Finafloxacin: first global approval. Drugs. 75 (6): 687—93. doi:10.1007/s40265-015-0384-z. PMID 25808831. (англ.)
- ↑ Bader M.S., Loeb M., Leto D., Brooks A.A. (2021) Лікування інфекцій сечовивідних шляхів в епоху антимікробної резистентності та нові антимікробні засоби С.26-28
- ↑ Finafloxacin (Otic) (англ.)