Перейти до вмісту

Фінафлоксацин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фінафлоксацин
Систематична назва (IUPAC)
8-Cyano-1-cyclopropyl-6-fluoro-7-[(4aS,7aS)-hexahydropyrrolo[3,4-b][1,4]oxazin-6(2H)-yl]-4-oxo-1,4-dihydro-3-quinolinecarboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 209342-40-5
Код ATC ?
PubChem 11567473
Хімічні дані
Формула C20H19FN4O4 
Мол. маса 398,394 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм печінковий
Період напіврозпаду 10 год.
Виділення нирковий
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус

-only (US)

Шляхи введення перорально, в/в, місцево

Фінафлоксацин (англ. Finafloxacin) — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів, що застосовується перорально, парентерально та місцево (у вигляді вушних крапель). Фінафлоксацин розроблений у лабораторії сінгапурської компанії «MerLion Pharmaceuticals»[1], та схвалений FDA у грудні 2014 року.[2]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Фінафлоксацин — протимікробний засіб з групи фторхінолонів. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальних клітинах, блокуючи 2 життєво важливих ферменти бактерій — ДНК-гіразу та топоізомеразу.[3] Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До делафлоксацину чутливі такі мікроорганізми: стафілококи, зокрема Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, які нечутливі до дії інших фторхінолонів. Фінафлоксацин має високу ефективність у кислому середовищі, на відміну від більшості фторхінолонів, зокрема ципрофлоксацину і левофлоксацину, тому більш ефективний при інфекціях сечових шляхів.[4] Препарат також ефективний при отиті, та проти інфекцій, спричинених Helicobacter pylori.[1]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Фінафлоксацин офіційно схвалений для лікування зовнішнього отиту у вигляді вушних крапель.[5]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні фінафлоксацину найчастішими побічними реакціями є нудота, діарея, підвищена втомлюваність, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Нові антибіотики хінолонового ряду: перспективи застосування в клінічній практиці
  2. Xtoro Approval History. drugs.com. Процитовано 15 серпня 2017. (англ.)
  3. McKeage K (квітня 2015). Finafloxacin: first global approval. Drugs. 75 (6): 687—93. doi:10.1007/s40265-015-0384-z. PMID 25808831. (англ.)
  4. Bader M.S., Loeb M., Leto D., Brooks A.A. (2021) Лікування інфекцій сечовивідних шляхів в епоху антимікробної резистентності та нові антимікробні засоби С.26-28
  5. Finafloxacin (Otic) (англ.)